Долинською ДПІ проведено семінари з СГД-фізичними особами платниками єдиного податку I –IV груп щодо застосування РРО/ПРРО з 1 січня 2022 року

З метою роз’яснення положень податкового законодавства з питання застосування РРО/ПРРО у 2022 році Долинською ДПІ проведено семінари з СГД-фізичними особами платниками єдиного податку I –IV груп щодо застосування РРО/ПРРО з 1 січня 2022 року:

- 06.01.2022 року в Гурівській сільській раді з платниками єдиного податку у яких торгівельні об’єкти знаходяться на території сіл Гурівської громади. Присутні були 15 СГД;

- 11.01.2022 року в приміщенні Долинської ДПІ, за адресою, вул.. Соборності України, буд.60 з платниками єдиного податку які здійснюють діяльність на території міста Долинська, смт. Молодіжне та сіл, які входять до складу Долинської міської ради (територіальної громади). Присутні були 60 СГД.

 Питання які розглядалися на семінарі, були:

Брати чи не брати РРО?  

РРО НЕ потрібен ФОПам 1 групи. Це ті підприємці, які не мають найманих працівників і займаються роздрібною торгівлею за готівку на ринках, або ті, хто працює за моделлю бізнесу B2B. Якщо підприємець працює з таким самим ФОПом та юридичними особами та здійснює розрахунки через банк, то у нього не буде угод, які вимагають застосування реєстратора. Але щоб не встановлювати касовий апарат, дохід ФОП першої групи не повинен перевищувати 1,002 млн грн.

РРО потрібен ФОПам 2, 3 та 4 групи якщо ваші клієнти розплачуються готівкою або банківською карткою. Тобто якщо ви маєте інтернет-магазин і використовуєте платіжні системи iPay, LiqPay, WayForPay, Monobank, Portmone та інші сервіси дистанційної оплати Приват24, MONOBANK, Ощад24/7 і так далі. У цьому разі вважається, що ФОП приймає оплату карткою. 

РРО НЕ потрібен ФОПам 2, 3 або 4 групи, якщо клієнт сплатив послуги одним з наступних способів:

1. Готівкою через касу банку. Це може бути оплата за номером IBAN або реквізитами бізнес-картки. Картка покупця не бере участі у розрахунках, РРО не застосовується.

2. З поточного рахунку на рахунок продавця через платіжне доручення, без використання платіжної картки.

3. Через термінал самообслуговування, використовуючи готівку або картку. Тільки якщо це банківський фіскалізований термінал на території банку чи продавця, а не ПТКС небанківських фінустанов. За випискою банку складно зрозуміти, через який ПТКС сплатив клієнт, тож ФОП сам вирішує — проводити таку операцію через РРО чи ні.

4. Посереднику. В такому разі посередником може бути Нова пошта, Укрпошта та будь-яка служба доставки. Якщо клієнт оплачує посилку під час отримання (післяплата) та поштовий оператор приймає оплату та переказує гроші на ваш рахунок, РРО можна не використовувати. Для вас така операція вважатиметься безготівковою. Чек РРО у такому разі клієнту видає поштовий оператор.

Звертаємо увагу, що 23 грудня 2021 року внесено зміни до постанови №1336, якими передбачено, що роздрібна торгівля на території села

товарами (крім підакцизних товарів) фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, може здійснюватись без застосування РРО/ПРРО (за умови використання ними розрахункових книжок та КОРО).

Цей пункт не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

такими фізичними особами — підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема через Інтернет;

сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій для форм і умов проведення діяльності, визначених у цьому пункті.

Але у разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) суми 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів), застосування РРО/ПРРО стане обов’язковим -1088550 грн.

Також при здійсненні діяльності, що передбачена статтею 9 Закону № 265 РРО/ПРРО не застосовується, розрахункова книжка та КОРО не ведеться.

Як це працює?

Насправді РРО не обов'язково має виглядати як касовий апарат. Фіскальний реєстратор може бути двох видів:

Класичний РРО 

• Виглядає як кнопковий касовий апарат або пристрій на зразок невеликого принтера. Такий РРО вміє друкувати фіскальні чеки, це головна функція. 

• Реєстрація такого РРО триватиме 2-3 дні.

• Може працювати без інтернету до 7 діб — потім бізнесу необхідно вручну фіскалізувати усі чеки, які видали за цей час.

• Класичний РРО можна замовити навіть на aliexpress — обійдеться така покупка від 3 тисяч гривень та вище. Заплативши за касовий апарат одноразово, доведеться ще щомісячно викладати 200-300 гривень за його обслуговування. 

Програмний РРО (ПРРО)

• Це додаток для телефону, планшета або комп'ютера, який реєструє розрахункові операції та автоматично передає дані до податкової в електронному вигляді. 

• Додаток не друкує чек, але може відправити його СМС або на пошту покупцю. 

• Операція реєстрації відбувається в електронному кабінеті платника податків миттєво. 

• Може працювати без інтернету до 36 годин, але не більше, ніж 168 годин на місяць. За цей період компанія має право опрацювати до 2 тисяч чеків. Зате при появі інтернету ці дані буде надіслано у податкову автоматично.

• Для інтеграції таких РРО не потрібні програмісти — сервіси вже створені компаніями, які максимально спростили процес встановлення програмного РРО. Вам потрібно тільки ввести свої дані та під'єднати сервіс — а він вже збиратиме свою маржу з кожної проведеної ним транзакції (як, наприклад, Fondy, який збирає 2,5-2,7% з кожної покупки) або раз на місяць зніматиме абонентську плату (як Checkbox Дубілета, який коштує 149 гривень на місяць). 

Програмні РРО бувають різні. Податкова пояснює, у чому різниця 

У податковій виділяють чотири типи програмних реєстраторів. Залежно від того, як і де ви плануєте фіскалізувати продаж, потрібно вибрати варіант, який вам підходить:

• Стаціонарний ПРРО — встановлений на конкретну господарську одиницю та використовується за зареєстрованою адресою. Підійде для компаній, які ведуть продажі в тому ж приміщенні — наприклад, кав'ярні із залом або стаціонарні кіоски.

• Переносний ПРРО — зареєстрований на конкретну господарську одиницю (наприклад, автомобіль), але може використовуватись на всій території України на такій господарській одиниці. Підійде для компаній, які видають чеки на різні адреси — наприклад, мобільні точки вуличної їжі або ресторани у форматі dark kitchen (працюють лише на доставку).

• "Каса самообслуговування" — встановлена на конкретну господарську одиницю та використовується за зареєстрованою адресою, водночас її можна застосовувати без залучення касира (наприклад, платіжний термінал). Підійде для компаній, які дозволяють клієнтам оплачувати замовлення самостійно у терміналі — таку можливість найчастіше пропонують у ресторанах швидкого харчування.

• Інтернет-торгівля — встановлений на конкретну господарську одиницю та використовується за зареєстрованою адресою, у разі його застосування можна залучати касира. Підійде для компаній, які приймають замовлення через сайт, наприклад, для інтернет-магазинів.

Ще більше корисних рішень!

А можна все те ж саме, але БЕЗПЛАТНО?

Уявіть, можна! ДПС створила та запустила спеціальне безплатне ПРРО забезпечення для гаджетів з операційною системою Windows або Android. Знайти посилання та завантажити архів зі збереженим у ньому програмним забезпеченням та інструкціями можна за посиланням на сайті ДПС. 

Чи повинні фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку, вести облік доходів та витрат ?

 Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України містить наступні вимоги щодо підтвердження платниками податків показників, зазначених такими платниками у податковій звітності:

«44.1. Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.»

Принагідно повідомляємо, що зазначена норма Податкового кодексу України діє з 2011 року.

Згідно з пунктом 296.1 статті 296 Податкового кодексу України ФОП – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Це означає, що такі ФОП не повинні підтверджувати документами (в тому числі первинними документами) витрати на придбання товарів/послуг, а повинні вести лише облік доходів з урахуванням вимог пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України. Водночас, такі ФОП повинні підтверджувати факт включення або не включення певних доходів до загального складу доходу (стаття 292 Податкового кодексу України).

Документами, які підтверджують дохід фізичної особи-підприємця є документи, що підтверджують надходження коштів на поточний рахунок в банку або надходження готівкових коштів.

Відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі – постанова № 148) готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах суб'єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО. Така вимога стосується фізичних осіб-підприємців, які не застосують РРО/ПРРО на підставі постанови №1336.

Оприбуткування та облік фізичними особами-підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів у порядку, визначеному Податковим кодексом України (пункт 11 постанови № 148). Фізичні особи-підприємці касової книги не ведуть (пункт 39 постанови № 148).

Тобто фізичні особи підприємці, які не застосовують РРО/ПРРО (наприклад ФОП – платники єдиного податку першої групи) оприбутковують готівку шляхом ведення помісячного обліку доходів

відповідно до пункту 296.1 Податкового кодексу України без заповнення касових книжок.

У разі застосування РРО доходи, вказані ФОП – платником єдиного податку згідно пункту 296.1 статті 296 Податкового кодексу України підтверджуються звітами РРО/ПРРО та виписками про рух коштів на рахунках, відкритих в установах банків.

У разі незастосування РРО/ПРРО згідно постанови КМУ №1336 підтвердженням доходів будуть записи в книзі КОРО (здійснені на

підставі розрахункових квитанцій) та виписки про рух коштів на рахунках, відкритих в установах банків.

 Як застосовувати ПРРО, якщо є перебої у постачанні інтернет послуг ?

У разі застосування ПРРО в онлайнрежимі (через систему інтернет) ПРРО краще застосовувати коли є стійкий інтернет. Якщо ппропадає інтернет то дозволяється робота не більше 168 годин на 1 суб’єкта в місяць. Якщо у суб’єкта 5 ПРРО то на 1 СГД

 

 Долинської ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області