Головне управління ДПС
у Кіровоградській області
Ключові слова
Вебпортал працює в тестовому режимі. Зауваження та пропозиції надсилайте на web_admin@tax.gov.ua

Знам’янською ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»

, опубліковано 02 березня 2021 о 10:23

Знам’янською ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області 01.03.2021 року проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Законодавчі новації у впровадженні програмних РРО», під час якої на актуальні питання платників податків відповідав виконуючий обов’язки начальника Знам’янської ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області Руслан ІВАНЕНКО.

 Було надано відповіді на такі запитання:

 1) Які суб’єкти господарської діяльності повинні використовувати РРО або ПРРО з 1 січня 2021 року?

 З 1 січня використання РРО є обов'язковим тільки для тих платників єдиного податку 2-4 груп, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

2) Чи повинні платники єдиного податку ІІ – IV групи використовувати РРО або ПРРО у випадку перевищення доходу (220 розмірів мінімальної зарплати) ?

 У разі перевищення платником єдиного податку другої - четвертої груп (фізичною особою - підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати (на сьогодні це 1 мільйон 320 тисяч гривень), встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

 3) Чи необхідно застосовувати РРО або ПРРО при здійснені діяльності на ринках ?

 Відповідно до законодавчих новацій, платники єдиного податку, що належать до 1 групи, РРО у своїй діяльності не застосовують.

 4)Як скасувати помилково проведену суму розрахунку через РРО та/або ПРРО?

Інформуємо, що реєстрація видачі коштів при скасуванні помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Водночас суб’єкти господарювання, які застосовують програмні РРО (далі – ПРРО), можуть використати операцію «сторно», однак до моменту реєстрації наступного розрахункового документа таким ПРРО. У такому разі, якщо сформований розрахунковий документ через ПРРО із помилковою сумою за розрахункову операцію, то така операція скасовується шляхом наступної реєстрації операції «сторно» із реєстрацією такої операції на фіскальному сервері, формуванням фіскального номера розрахункового документа на таку операцію та зазначенням фіскального номера розрахункового документа, який сторнується.

За фактом видачі коштів та скасуванням помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку, помилкової форми оплати складаються акти. Так, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів.

Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.

Зазначені акти передаються до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти слід зберігати у будь-який зручний та не заборонений чинним законодавством спосіб.

Разом з тим, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.

 5) Яка відповідальність передбачена за не застосування РРО або ПРРО ?

  Згідно з п. 1 ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі – № 265), за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб'єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Проте, відповідно до п. 11 Прикінцевих положень Закону № 265 тимчасово, до 1 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах:

10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

 6) Якщо підприємець знаходиться не за місцем здійснення діяльності (відпустка) він не зможе закрити касу (денний звіт)?

Програмний РРО працює в режимі онлайн. Це означає, що підприємець може закрити касу (подати денний звіт) незалежно від місця знаходження.

 7) З чого треба починати суб’єкту господарювання для реєстрації ПРРО?

 Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати ПРРО, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі заяви, що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, встановленим наказом Мінфіну від 06.06.2017 № 557. 

 

Знам’янська ДПІ ГУ ДПС

у Кіровоградській області