Головне управління ДПС
у Кіровоградській області
Ключові слова
Вебпортал працює в тестовому режимі. Зауваження та пропозиції надсилайте на web_admin@tax.gov.ua

На актуальні питання у застосуванні програмного РРО спілкувалися під час «гарячої лінії»

опубліковано 03 вересня 2020 о 10:58

В Кропивницькому управлінні ГУ ДПС у Кіровоградській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо нововведень у застосуванні програмних РРО. На питання які надходили під час сеансу телефонного зв’язку «гарячої лінії» відповідала головний державний інспектор відділу податкових сервісів та надання адміністративних послуг платникам податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску Кропивницької ДПІ Кропивницького управління ГУ ДПС у Кіровоградській області Анастасія РОГА.

Пропонуємо вашій увазі деякі  найактуальніші.

 

  1. Коли розпочинається перший етап застосовування програного РРО?

 

Перший етап застосування програмного РРО розпочався з 01 серпня 2020 року. До застосування ПРРО можуть перейти за власним бажанням будь-які суб’єкти господарювання, які:

- до цього застосовували класичні РРО і вирішили застосовувати програмні РРО, у тому числі з причини закінчення строку експлуатації класичних РРО або незручностей, пов’язаних із застосуванням класичних РРО, наприклад Інтернет - торгівля;

- до цього не застосовували класичні РРО, але досягли обсягів або розпочали діяльність, при яких застосування реєстраторів є обов’язковим, і обрали для застосування не класичний, а програмний РРО;

- учасники платіжних систем, які застосовують програмно-технічні комплекси самообслуговування з приймання готівки для подальшого її переказу, які до цього мали вже застосовувати РРО і для яких з 01 серпня будуть посилені вимоги  та встановлено, що використання ПТКС, не переведених у фіскальний режим (не обладнаних переведеними у фіскальний режим РРО та/або ПРРО), забороняється.

Законодавством не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з класичним РРО програмного реєстратора розрахункових операцій.

Тобто, суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій відповідно до ЗУ від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстрів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

Звертаємо увагу, що у разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати ПРРО замість апаратного РРО, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.

 

  1. Який порядок та терміни реєстрації ПРРО?

 

Порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, розробленим відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547 (далі – Порядок №317).

Відповідно до п. 2 розд. II Порядку №317 під час реєстрації кожному програмному реєстратору розрахункових операцій (далі – ПРРО) фіскальним сервером ДПС (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.

Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі ПРРО, відповідно до алгоритму його формування.

Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.

Пунктом 3 розд. II Порядку №317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. №1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. №1-ПРРО) (додаток 1 до Порядку №317). Реєстраційна заява за ф. №1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. №1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. №1-ПРРО,суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

- у день отримання реєстраційної заяви за ф. №1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. №1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

- не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. №1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).

Така інформація направляється у вигляді першої квитанції або першої та другої квитанцій згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (далі – Порядок №557) (п. 4 розд. II Порядку №317).

При відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.

Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО (п. 5 розд. II Порядку №317).

За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 6 розд. II Порядку №317).

  

  1. З якої дати обов’язкове застосування РРО та/або ПРРО підприємцям - платникам єдиного податку?

 

Фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку 2, 3 та 4 груп, як і раніше зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Обов’язкове використання РРО та/або ПРРО до 01 січня 2021 року у разі:

- перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 грн;

- здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення;

з 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року у разі:

- перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 грн;

- реалізації товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

- реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізації лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

- реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- роздрібної торгівлі вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

- здійснення діяльності ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- здійснення діяльності туристичних агентств, туристичних операторів;

- здійснення діяльності готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

- реалізації текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

З 01 квітня 2021 року використання РРО стає обов’язковим для усіх ФОП платників єдиного податку 2-4 групи, незалежно від того, який дохід отримано фізичною особою-підприємцем.

Звертаю увагу, якщо протягом 2020 року обсяг доходу ФОП – платника єдиного податку 2-4 групи перевищить 1 млн. гривень, то для такого ФОП використання РРО стає обов’язковим з першого числа кварталу, який наступає після моменту такого перевищення. Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, які вже зобов’язані використовувати РРО (пункт 296.10 статті 296 Податкового кодексу України).

Разом з тим, з 01 квітня 2021 року не застосовують РРО та/або ПРРО фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої групи.

 

  1. Чи потрібно застосовувати РРО або ПРРО при здійсненні торгівлею власного виробництва?

 

До продукції власного виробництва відноситься продукція, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями, реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.

Окрім, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

 

  1. Як буде працювати програмний РРО у разі відсутності Інтернету в режимі «офлайн»?

 

На період відсутності зв'язку між програмним РРО та фіскальним сервером податкового органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі «офлайн», що може тривати не більше 36 годин.

В цей час створюються електронні розрахункові документи, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Суб'єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону, сформованих фіскальним сервером податкового органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.

У чеку має обов'язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі «офлайн».

Перевірити наявність цього чеку в базі даних ДПС можливо через Електронний кабінет після завершення роботи програмного РРО в режимі «офлайн» та передачі ним чеків до фіскального сервера.

 

  1. Як буде видаватися покупцеві фіскальний чек в електронній формі?

 

Надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, і з 01 серпня 2020 року треба буде обов'язково.

Це має бути розрахунковий документ,   створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно,з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Таким чином, з 01 серпня  електронний розрахунковий документ - це:

а) документ, створений реєстратором розрахункових операцій, який переведено у фіскальний режим роботи, у момент проведення розрахункової операції, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою;

б) документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій у момент проведення розрахункової операції та зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу із присвоєнням йому фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу або присвоєнням йому фіскального номера із діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою.

Кропивницьке управління ГУ ДПС у Кіровоградській області