Про погашення податкового боргу обговорювалося під час «гарячої лінії» в Кропивницькому управлінні

Сеанс «гарячої лінії» відбувся днями в Кропивницькому управління ГУ ДПС у Кіровоградській області та стосувався теми: «Погашення податкового боргу». На вказану тему з платниками податків спілкувалася начальник відділу по роботі з податковим боргом Кропивницького управління ГУ ДПС у Кіровоградській області Алла КОВАЛЬЧУК.

Пропонуємо запитання та відповіді, що обговорювалися під час проведеного сеансу телефонного зв’язку «гарячої лінії».

 1. Якщо винник податковий борг як його розстрочити (відстрочити)?

Відповідно до п.100.2. статті 100 Податкового кодексу (далі – ПКУ) платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.

Розстроченням (відстроченням) грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день прийняття рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.

Податкові органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.

Розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення податкового органу та укладено договір про розстрочення (відстрочення)  (п. 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574).

Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття податковим органом рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу (абзац другий п. 1.9 Порядку № 574).

Отже, податкові органи мають право надавати відстрочення та розстрочення податкового боргу на підставі заяви платника податків та надання ним достатніх доказів існування обставин,перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

2. Яких змін у питаннях стягнення податкового боргу внесено до ПКУ відповідно до нового ЗУ № 466-ІХ ?

Відповідно до Закону України від 16.01.2020 №466-ІX (далі – Закон 466-ІХ) «Про внесення змін до Податкового кодексу України (далі - ПКУ) щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», яким внесено зміни та доповнення, зокрема і до розділу ІХ «Погашення податкового боргу платників податків».

Зміни передбачають наступне:

-   заходи щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення безготівкових коштів та готівки, а у разі їх недостатності - шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі  провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надсилання (вручення) такому платнику податкової вимоги (ст. 95.2 ПКУ) (у попередній редакції – 60 календарних днів);

-   платник податків має право самостійно здійснити оцінку заставного майна шляхом укладення договору з оцінювачем протягом одного місяця з дня прийняття рішення про реалізацію майна. У разі, якщо платник податків самостійно не здійснює таку оцінку, контролюючий орган самостійно укладає договір про проведення оцінки майна (ст. 95.12 ПКУ) (Попередня редакція передбачала здійснення оцінки протягом двох місяців);

Крім того, Законом 466-ІХ доповнено підстави звільнення майна боржника з податкової застави (ст. 93.1 ПКУ), а саме:

-   отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування  розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку;

-   отримання платником податків згоди від контролюючого органу  на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 92 ПКУ;

Також пункт 94.2 статті 94 ПКУ доповнено підпунктом 94.2.9, відповідно до якого арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується, що  нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Внесено зміни до підпунктів 101.2.3 та 101.2.5  та доповнено новим підпунктом 101.2.6 пункт 101.2 статті 101 ПКУ, яким визначено поняття «безнадійного» податкового боргу, а саме:

- податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 ПКУ (підпункт 101.2.3);

- податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду (підпункт 101.2.5);

- податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури (підпункт 101.2.6).

Змінами також встановлено, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань відтепер буде здійснюватись у порядку, визначеному статтями 59-60 та 87-101 ПКУ (стаття 11 Підрозділу 10 Інших перехідних положень ПКУ).

3. Чи підлягає розстроченню зобов’язання або заборгованість з єдиного внеску?

Законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті ЄСВ.

Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника ЄСВ одночасно із зобов’язаннями із сплати ЄСВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами, зобов’язання із сплати ЄСВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч. 11 ст. 9 Закону № 2464).

4. Чи підлягає списанню заборгованість платника податків по єдиному внеску?

Сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема при укладанні з єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску.

Строк давності щодо стягнення сум недоїмки з єдиного внеску, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Списання заборгованості з ЄСВ здійснюється відповідно до пункту 9-15 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облікєдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами, внесеними Законом України від 13.05.2020 № 592.

5. Що робити якщо виникла недоїмка за несвоєчасну сплату?

Згідно з п. 6 частини 1 ст. 1 Закону № 2464 суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою.

Відповідно до п. 3 розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція № 449) із змінами і доповненнями, контролюючі органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо, зокрема:

► платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

► платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим п. 3 розділу VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Контролюючий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом 3 робочих днів з дня її винесення.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим п. 3 розділу VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

◄ платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 п. 1 розділу II Інструкції № 449 (страхувальникам, які використовують найману працю), протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

◄ платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 п. 1 розділу II Інструкції № 449 (фізичним особам – підприємцям, у тому числі тим, які обрали спрощену систему оподаткування, особам, які провадять незалежну професійну діяльність, та членам фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах), протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

При цьому протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов’язаний сплатити зазначені у п. 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені (п. 5 розділу VІ Інструкції № 449).

Водночас, слід зазначити, що закони України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»), та від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесли зміни до Закону № 2464.

Відповідно до внесених змін від сплати єдиного внеску з 01 по 31 березня та з 01 по 30 квітня 2020 року тимчасово звільняються лише за себе наступні категорії платників:

► фізичні особи – підприємці, у тому числі «єдинники»;

► особи, які провадять незалежну професійну діяльність;

► члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Зазначені платники на власний розсуд вирішують питання такого звільнення.

А у разі, якщо вони прийняли рішення сплачувати єдиний внесок з 01 по 31 березня та з 01 по 30 квітня 2020 року, то ця інформація зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період.

Крім того, тимчасово не застосовуються штрафні санкції за порушення, вчинені у періоди з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року, а саме за:

● несвоєчасну сплату єдиного внеску;

● неповну або несвоєчасну сплату єдиного внеску одночасно з видачею авансових платежів;

● несвоєчасне подання до податкових органів звітності.

ри цьому, за кожне неподання звітності, несвоєчасне її  подання, подання не за встановленою формою у березні, квітні та травні поточного року до платника не застосовується штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

а ці ж самі дії, вчинені платником, до якого протягом року було застосовано штраф, також не накладається штраф у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання звітності, несвоєчасне її подання або подання не за встановленою формою.

Крім того, з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

6. Яким чином платник може отримати довідку про відсутність заборгованості зі сплати ЄВ?

Для отримання Довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі - Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733.

Заява подається на вибір платника:

- у паперовій формі - до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі –уповноважений орган).

- в електронній формі - на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету, з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.