У Кропивницькій ДПІ проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Про особливості застосування РРО у 2023 році спілкувалися під час «гарячої лінії» в Кропивницькій ДПІ 21 лютого поточного року. На питання які надійшли під час сеансу телефонного зв’язку «гарячої лінії» відповідала заступник начальника – начальник відділу з надання адміністративних та інших послуг Кропивницької ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області Вікторія КУЗЬМЕНКО. 

Пропонуємо вашій увазі найактуальніші які цікавили платників цього тижня. 

І. В яких випадках та на яких підставах здійснюється скасування реєстрації РРО?

Відповідно до п. 1 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547) реєстрація реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, коли:

1.суб’єктом господарювання подано Заяву про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій за формою № 4-РРО, наведену у додатку 4 до Порядку № 547 за ідентифікатором форми J1313604 (далі – заява про скасування реєстрації за ф. № 4-РРО);

2.вичерпано строк служби РРО, вказаний у реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр екземплярів РРО) або у паспорті (формулярі) РРО, який не включений до Реєстру екземплярів РРО та був зареєстрований у контролюючому органі до створення Реєстру екземплярів РРО;

3.закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО;

4.РРО застосовується не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр РРО);

5.виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Реєстру РРО; 

6.установчі документи суб’єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними;

7.наявне судове рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання – банкрута;

8.наявне судове рішення щодо припинення суб’єкта господарювання, що не пов’язане з банкрутством; 

8.суб’єкт господарювання – фізична особа – підприємець померла, а також у разі оголошення такої особи померлою, визнання недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності; 

9.в контролюючих органах наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації припинення суб’єкта господарювання;

10.викрадено РРО; 

11.змінено власника РРО;

12.щодо господарської одиниці, де використовується РРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання (повідомлення за ф. № 20-ОПП);

13.суб’єкт господарювання у зв’язку із застосовуванням програмного РРО (далі – ПРРО) вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.

При цьому, суб’єкти господарювання, які у зв’язку із застосуванням ПРРО вирішили відмовитися від застосування РРО, строк служби яких не закінчився, мають скасувати реєстрацію таких РРО згідно з Порядком № 547 із поданням до контролюючих органів звітних документів, передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (п. 8 глави 4 розд. II Порядку № 547).

Скасування реєстрації РРО на підставах, визначених у п.п. 1, 11, 12 та 14 п. 1 глави 4 розд. II Порядку № 547, здійснюється за заявою суб’єкта господарювання, а на підставах, визначених п.п. 2 - 10, 13 п. 1 глави 4 розд. II Порядку № 547, може здійснюватися за заявою суб’єкта господарювання або примусово за рішенням контролюючого органу за місцем реєстрації РРО (п. 2 глави 4 розд. II Порядку № 547). 

Рішення про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій оформлюється за формою № 5-РРО (ідентифікатор J/F1413604) (додаток 5 до Порядку № 547).

 Таке рішення підписується керівником контролюючого органу за місцем реєстрації РРО або уповноваженою особою контролюючого органу.

Пунктом 5 глави 4 розд. II Порядку № 547 встановлено, що контролюючий орган за місцем реєстрації РРО не пізніше одного місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації РРО, визначених у п.п. 4 - 10, 13 п. 1 глави 4 розд. II Порядку № 547, приймає рішення про скасування реєстрації РРО у разі, якщо суб’єктом господарювання не подано заяву про скасування реєстрації за ф. № 4-РРО та такі підстави залишилися актуальними.

Контролюючий орган за місцем реєстрації РРО у випадках, передбачених п.п. 2 та 3 п. 1 глави 4 розд. II Порядку № 547, попереджає суб’єкта господарювання за місяць до настання терміну про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО.

Скасування реєстрації РРО проводиться контролюючим органом не пізніше двох робочих днів з дня настання терміну виведення з експлуатації РРО (п. 6 глави 4 розд. II Порядку № 547).

До ДПС надходили звернення суб’єктів господарювання, в яких порушувалося питання щодо необхідності продовження строку служби для реєстраторів розрахункових операцій, які зареєстровані в контролюючих органах та строк служби яких сплив/ спливає в умовах дії правового режиму воєнного стану, введеного в Україні відповідно до Указу президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 « Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ.

 У зв’язку з цим ДПС зверталась до Міністерства фінансів України з пропозицією щодо включення до розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» або до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України відповідного перехідного положення згідно з яким передбачається, що строк служби закінчився у період дії правового режиму воєнного стану, до припинення такого стану.

Натепер відповідне положення включено до низки проектів законів України, зокрема «Про внесення змін до податкового кодексу України та інших законів щодо забезпечення адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного стану» (реєстр. №7720 від 01.09.2022) та ін.

Оскільки законопроекти, що містять зазначене перехідне положення наразі не прийняті Верховною Радою України, то під час виконання реєстраційних процедур, пов’язаних з реєстрацією, перереєстрацією, скасуванням реєстрації РРО, які потребують урахування строку служби РРО, визначеного у технічній документації на РРО, а також строку первинної реєстрації РРО, установленого Державним реєстром РРО, необхідно керуватися чинними положеннями, встановленими Законом та порядками реєстрації, які затверджені Порядком № 547.

Крім того слід повідомити, що 27 січня на черговому засіданні Уряд підтримав законопроєкт про зміни до ПКУ, Закону про ЄСВ та Закону про РРО. Він стосується скасування податкових пільг на час війни та мораторію на перевірки ДПС з 1 липня 2023 року.  

Тож тепер законопроєкт мають зареєструвати на сайті ВРУ та розглянути у Комітетах ВРУ. 

 Ним пропонувалося встановити, що окремі норми діють до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше 1 липня 2023 року, зокрема:

незастосування штрафних санкцій за порушення порядку використання РРО та ПРРО;
можливість для фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб бути платниками єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі 2 % від суми доходу;
можливість для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку І та ІІ груп не сплачувати єдиний податок;
зупинення проведення документальних перевірок;
зупинення перебігу строків (строків подання податкової звітності, строків проведення перевірок, строків отримання податкової інформаціїконтролюючими органами, строків проведення процедури адміністративного оскарження тощо), визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
незастосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства;
незастосування штрафних санкцій за порушення правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.