З метою забезпечення об’єктивного інформування платників податків та проведення роз’яснювальної роботи про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс - ризиками) завідувачем Петрівського сектору обслуговування платників Олександрійської ДПІ Наталією Пікінер було проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Експериментальний проєкт з управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Україні».
В ході спілкування з платниками податків обговорено стартування в Україні експериментального проекту, спрямований на вдосконалення управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), який координується Міністерством фінансів України. Основною метою проекту є підвищення рівня дотримання податкових обов'язків платниками податків за допомогою інноваційного підходу на основі оцінки ризиків. Даний проект регламентується Постановою Кабінету Міністрів України №854 від 24 липня 2024 року.
Основними питаннями, які було задано під час сеансу телефонного зв’язку були:
Які податкові ризики класифікує проект?
Ймовірні податкові ризики класифікуються за такими основними видами:
ризик реєстрації – випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків;
ризик звітності – випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі;
ризик сплати – випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;
ризик декларування – випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно).
Які переваги мають платники з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства?
мораторій на документальні перевірки, крім деяких видів;
скорочення строків камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування – 5 календарних днів;
отримання індивідуальних податкових консультацій протягом 5 календарних днів;
закріплення за платником податків комплаєнс-менеджера, з яким платник зможе взаємодіяти, зокрема з використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції;
право платника податків на свій запит у п’ятиденний строк отримати відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.
Хто такий «комплаєнс-менеджер» та які його функції?
Закон передбачає створення посади «комплаєнс-менеджера» – посадової особи податкового органу, яка буде відповідальна за взаємодію з платниками податків.
Основні завдання комплаєнс-менеджера:
передбачення податкових ризиків: аналіз фінансової діяльності підприємств для виявлення потенційних податкових ризиків;
запобігання порушенням: розроблення рекомендацій і проведення консультацій із метою запобігання можливим порушенням податкового законодавства;
мінімізація ризиків: розроблення стратегій для мінімізації існуючих податкових ризиків;
консультації та підтримка: надання індивідуальних консультацій підприємствам щодо податкових питань.
Цей проект є важливим кроком на шляху до вдосконалення податкової системи України, забезпечуючи більшу прозорість та відповідальність у взаємодії між платниками податків та податковими органами.
Докладніше про проект можна дізнатися на сайті: https://tax.gov.ua/.
Петрівський сектор обслуговування
платників Олександрійської ДПІ
ГУ ДПС у Кіровоградській області