Інтернет-конференція на тему: «Особливості проведення перевірок податкових органів під час карантину та відповідальності за відмову платником податків у допуску посадових осіб органу ДПС до проведення перевірки."

опубліковано 07 липня 2021 о 10:31 Розділ: Заходи для платників

Сьогодні на інтернет-порталі "Кіровоград24.com" відбулася інтернет-конференція із заступником начальника Головного управління ДПС у Кіровоградській області з Єгором Романюком  щодо особливостей проведення перевірок податкових органів під час карантину та відповідальності за відмову платником податків у допуску посадових осіб органу ДПС до проведення перевірки. Пропонуємо для ознайомлення запитання, що надійшли та відповіді на них.

1. Чи дозволено проведення позапланової виїзної документальної перевірки платника податків з окремих питань у період дії карантину?

Відповідно до абзацу п’ятого постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» дозволено проведення документальних позапланових перевірок з підстав, визначених пп. 78.1.1 та/або 78.1.4 ПКУ, суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених в межах роботи Тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань розслідування оприлюднених у ЗМІ фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів держвлади, які призвели до значних втрат дохідної частини Держбюджету України, утвореної відповідно до Постанови ВРУ від 24.04.2020 р. № 568-ІХ).

2. Яка відповідальність застосовується до підприємства або його посадових осіб у разі відмови платником податків у допуску посадових осіб органу ДПС до проведення перевірки?

Відповідно до ст. 94 Податкового кодексу України органами ДПС для забезпечення виконання платником податків його обов'язків застосовується адміністративний арешт майна платника податків.

Арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (пп. 94.2.3 Податкового кодексу).

Отже, у разі відмови платника податків у допуску посадових осіб органу ДПС до проведення перевірки, до платника податків застосовується адміністративний арешт майна.

3. Скільки на даний час існує фактів недопусків платниками податків області ревізорів до проведення перевірок та поданих позовів до ДПС через некоректну «відміну» Кабміном мораторію на проведення перевірок на час карантину?

З моменту введення в дію Постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 щодо скорочення строків дїї обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, якою дозволено проведення документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог п. 77.4 ПКУ, факти недопуску платниками податків ревізорів до проведення перевірок відсутні.

На даний час лише один наказ на проведення планової виїзної перевірки оскаржується в судовому порядку, проте платником допущено працівників ДПС до проведення перевірки.

4. Які штрафні санкції застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства в період дії карантину?

Відповідно до п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу - за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабміном на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

• порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

• відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

• порушення вимог законодавства в частині:

• обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

• цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

• обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

• здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

• здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку;

• порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабміном на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

5. Чи застосовуються штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину?

Відповідно до п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення, перелічені вище (п.4).

Тобто платники не звільняються від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими органами, зокрема, за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну) сплату податкових зобов’язань з ПДВ.

При цьому протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не будуть застосовуватися санкції за не реєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, порушення вимог ПКУ щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до неї негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ.

6. В який строк подається до ДПС скарга на податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу, яке отримано в період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби, який строк її розгляду та чи можна подати таку скаргу через Електронний кабінет?

Згідно з нормами ст. 56 ПКУ, які регламентують порядок оскарження рішень контролюючих органів встановлено, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 робочих днів, або протягом 30 календарних днів, якщо відповідно до ПКУ контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Проте відповідно до п. 52⁸ підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідних положень» ПКУ на період дії карантину зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від’ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця включно), в якому завершується дія карантину, та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених ст. 56 ПКУ.

З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинялися відповідно до п.52⁸ підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідних положень» ПКУ, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення (абзац 5 п. 52⁸ підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідних положень» ПКУ).

Таким чином, перебіг строку для подання скарги на податкове повідомлення-рішення та розгляду такої скарги контролюючим органом починається з першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину.

Перебіг строків подання скарг в адміністративному порядку не зупиняється та застосовуються наслідки порушення їх розгляду, передбачені п.56.9 ст. 56 ПКУ, стосовно скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від’ємного значення з податку на додану вартість.

На сьогодні меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДПС. Форма підготовки такої кореспонденції передбачає заповнення або вибір із запропонованих наступних реквізитів: регіон в якому знаходиться орган ДПС, орган ДПС, до якого відправляється лист (запит тощо), тип документа, тематика звернення, короткий зміст листа та сканований документ, який необхідно завантажити (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 2 МБ). Відправлені листи можна переглянути у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС автор електронного листа повідомляється про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого цей запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДПС користувач може переглянути в вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

 

7. Які строки давності та строки оскарження в суді повідомлень-рішень або інших рішень контролюючого органу (з/без процедури адміністративного оскарження)?

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Статтею 102 ПКУ врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов’язань, які становлять 1095 днів.

В той же час, згідно з п. 56.19 ст. 56 ПКУ у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПКУ.

Враховуючи те, що два зазначені приписи ПКУ по-різному регулюють ті самі правовідносини і при цьому суперечать один одному (п. 56.18 і п. 56.19 ст. 56 ПКУ), то відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПКУ перевагу повинно бути надано одній із цих законодавчих норм, а саме п. 56.18 ст.56 ПКУ, що передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів).

Отже, строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу повинен визначатися за правилами п. 56.18 ст. 56 ПКУ (1095 днів із дня отримання такого рішення), незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове вирішення спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження.

 

8. Протягом якого терміну необхідно сплатити оскаржені в судовому порядку, донараховані згідно з актом перевірки, суми грошового зобов’язання?

Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження (набрання судовим рішенням законної сили).