Сьогодні, 11 лютого, проведено інтернет-конференцію із заступником начальника Головного управління ДПС у Кіровоградській області Єгором Романюком щодо нових правил застосування РРО та програмних РРО підприємцями, що обрали спрощену систему оподаткування.
Пропонуємо для ознайомлення питання, що надійшли під час Інтернет-конференції, та відповіді на них.
1.Як правильно трактувати ПК Перехідні положення ст. 61 абз.14 «Застосування РРО/ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації СГ як платника єдиного податку»?
Абзацом чотирнадцятим пункту 61 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ із змінами, внесеними згідно із Законом №1017-IX від 01.12.2020 визначено, що у разі перевищення платником єдиного податку другої - четвертої груп (фізичною особою - підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Наприклад, у разі перевищення у березні 2021 року платником єдиного податку другої-четвертої групи доходу у сумі понад 1 320 000,00грн., застосування РРО обов’язкове з 01 квітня 2021 року.
А). Чи повинні застосовувати РРО платники єдиного податку 1 групи, якщо до цього вони перебували на 2-3 групі з РРО?
Відповідно до п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України фізичні особи-підприємці, які перебувають на першій групі спрощеної системи оподаткування, РРО - не використовують.
Водночас п.9 ст.9 Закону України від 06.07.95р. №265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон про РРО), передбачає, що фізичні особи-підприємці, спрощеної системи оподаткування, які здійснюють діяльність:
•реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
•реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
•реалізацію ювелірних виробів, виробів із дорогоцінних металів, виробів із дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння повинні застосовувати РРО/ПРРО.
Б). Чи повинні застосовувати РРО платники єдиного податку після нової реєстрації ФОП на спрощеній системі 1-3 групи, які ведуть діяльність, що не відповідає умовам обов’язкового встановлення РРО, якщо раніше вони знялись з реєстрації як фізичні-особи підприємці, які перебували на спрощеній системі 2-3 групи ЄП і використовували РРО (перевищили 1 млн., чи торгували складною побутовою технікою, медпрепаратами)?
Відповідно до п.п.298.1.4 п. 298 ПКУ визначено , що СГ може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Наприклад: Якщо СГ перебував на спрощеній системі оподаткування (1-4 група) та використовував РРО, при повторній державній реєстрації не зможе повернутися на спрощену систему оподаткування у поточному році. А перебуваючи на загальній системі оподаткування використання РРО є обов’язковим.
В). Чи має право ФОП на єдиному податку 1-3 групи продовжувати діяльність без РРО (зняти з реєстрації РРО), якщо вони добровільно зареєстрували РРО, і їх діяльність не відповідає обов’язковим умовам використання РРО?
ФОП має право продовжувати діяльність без застосування РРО (зняти з реєстрації РРО) лише:
•1 група , якщо не здійснюють діяльність з:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
реалізацію ювелірних виробів, виробів із дорогоцінних металів, виробів із дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння.
•2-3 група до 1 січня 2022 року продовжено термін незастосування РРО та/або програмних РРО фізичними особами-підприємцями, які перебувають на другій та третій групі спрощеної системи оподаткування.
Водночас зауважуємо, що фізичним особам-підприємцям, які перебувають на другій та третій групі спрощеної системи оподаткування (крім тих, що здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних виробів, виробів із дорогоцінних металів, виробів із дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, а також надають платні послуги у сфері охорони здоров’я) та у 2021 році перевищили обсяг доходу більше 220 мінімальних заробітних плат (більше 1 320 000 гривень) такій категорії платників необхідно з наступного кварталу за таким перевищенням розпочати використовувати РРО та/або програмні РРО.
Також, слід звернути увагу на те, що з 10 грудня 2020 року вступили в дію зміни до законодавства про РРО, а саме п. 14 ст. 9 Закону № 265, яким передбачена пільга щодо незастосування РРО при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
2.Якщо підприємець не має місця здійснення торгівлі (торгової точки чи складу) на яку адресу реєструвати РРО?
Якщо не має місця здійснення торгівлі РРО реєструється за адресою місця знаходження платника податків згідно його реєстраційних даних. При інтернет-торгівлі при реєстрації РРО також необхідно зазначити веб-адресу сайта.
3.Скільки ФОПів єдинщиків по місту Кропивницькому використовують РРО? Чи є можливість аналізу їх по КВЕДам чи по групам?
Всього суб’єктів господарювання, які обрали спрощену систему оподаткування по м. Кропивницькому станом на 01.01.2021року- 8878, в т. ч. 1-група 1815, 2-група 3399,
3-група 3664. Проводиться аналіз як по КВЕДам так і групам.
4.Яким ФОПам, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обов’язкове застосування РРО з 01.01.2021року.
До 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
•реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
•реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
•реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. (зміни внесені пунктом 61підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ)
5.В яких випадках можна застосовувати програмне РРО?
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу відповідно до п.1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995року №265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» можуть використовувати як ПРРО так і класичний РРО.
Лише забороняється використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним.
6. Як зареєструвати ПРРО?
Для початку роботи з ПРРО необхідно, перш за все, отримати кваліфікований електронний підпис (КЕП) у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
ДПС такі ключі, термін дії яких складає 2 роки, видає безкоштовно. Детальніше про отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО, можна ознайомитися за посиланням https://acskidd.gov.ua/etrusted-services.
Наступний крок - встановлення програмного забезпечення на будь-який зручний пристрій, який є в наявності - комп’ютер, смартфон або планшет. Завантажити програмне забезпечення можна за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.
Перед подачею заяви про реєстрацію ПРРО, необхідно подати заяву по формі 20 ОПП «Відомості про об‘єкти оподаткування платника податків».
Заява про реєстрацію ПРРО подається через свій електронний кабінет платника податків.
7.Які обов‘язкові вимоги до програмування ПРРО?
Відповідно до п.11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995року №265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб‘єкти господарювання, які використовують РРО/ПРРО зобов‘язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості;
Що стосується не підакцизної групи товарів використанням режиму програмування із зазначенням коду найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості;
Відповідно до п. 7 ст.17 Закону України від 06.07.1995року №265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачена відповідальність триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості;
Відповідальність за не використання режиму програмування до не підакцизної групи товарів Законом не передбачено.
8.Чи потрібно ФОПу на спрощеній системі, який використовує ПРРО вести первинну документацію?
Не потрібно вести первинну документацію платникам єдиного податку, крім тих, хто здійснює продаж складної побутової техніки, лікарських засобів і ювелірних виробів - абзац 3 пункт 12 статті ЗУ про РРО.
Скасування обов'язкового застосування книги обліку доходу не означає обов'язок платника єдиного податку вести первинну документацію. Платник веде облік доходів і витрат у вільній і зручній для нього формі, електронному або паперовому вигляді, що і буде достатньою інформацією для податкового органу - ст. 296.1 ПК України.
9.У якій формі ФОП може видавати чек покупцю?
У підприємця немає обов’язку придбавати принтер при застосуванні програмного РРО – пункт 2 статті 3 ЗУ про РРО. Рішення про те, в якій формі (електронній чи паперовій) видавати чек приймає продавець.
10.Чи є реєстрація фіскального чека достатньою вимогою для фіскалізації своєї діяльності?
Вимоги до порядку проведення розрахунків передбачені в абз.3,4 п. 7 ст. 3 ЗУ про РРО.
Суб’єкти господарювання, які використовують програмні реєстратори розрахункових операцій, повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи програмних реєстраторів розрахункових операцій фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Програмні реєстратори розрахункових операцій та фіскальний сервер контролюючого органу повинні забезпечувати можливість одержання в автоматичному режимі даних про електронні розрахункові документи від фіскального сервера контролюючого органу, необхідних для формування засобами програмного реєстратора розрахункових операцій та передачі до фіскального сервера контролюючого органу фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків за відповідний період.