07 серпня 2020 року на порталі "Кіровоград-24" відбулася інтернет-конференція із фахівцями Головного управління ДПС у Кіровоградській області щодо новацій податкового законодавства, запроваджених Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
Пропонуємо запитання, що надійшли, та відповіді на них.
1. Доброго дня! Які зміни у законодавстві щодо стягнення заборгованості у платників податків?
Законом України від 16.01.2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема до Глави 9 «Погашення податкового боргу платників податків».
Відповідно до прийнятих змін, зменшено з 60 до 30 календарних днів термін, протягом якого до платника податків, якому надіслано податкову вимогу, не застосовуються заходи стягнення (пункт 1 статті 95 Податкового кодексу).
Також скорочено терміни з двох до одного місяця, протягом яких платник податків, що має податковий борг, може самостійно замовити виготовлення експертної оцінки майна, яке перебуває в податковій заставі, шляхом укладення договору з оцінювачем: (пункт 12 статті 95 Податкового кодексу).
Крім цього, доповнено підстави звільнення майна платника податків – боржника з податкової застави (стаття 93 Податкового кодексу). Відтепер, майно боржника може бути звільнено з податкової застави у разі:
- отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення не лише суми податкового боргу, а й розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку.
- отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 Податкового кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання;
- отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу.
Змінами також встановлено, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань відтепер буде здійснюватись у порядку, визначеному статтями 59-60 та 87-101 Податкового кодексу.
2. Вітаю! Чи надсилається податкова вимога при наявності податкового боргу до 1020 гривень?
У разі наявності у платника податкового боргу до 1020 гривень, податкова вимога боржнику не надсилається, але при цьому на заборговану суму нараховуються штрафні санкції та пеня.
Перевірити інформацію про наявність чи відсутність податкового боргу платник може в Електронному кабінеті платника зайшовши в меню «Стан розрахунків з бюджетом» або на вебпорталі ДПС України в розділі «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».
Нагадаємо, що відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) платнику, тільки у випадку несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені строки, якщо сума податкового боргу такого платника перевищує 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1020 гривень).
Така податкова вимога надсилається платнику не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, однак податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково платнику не надсилається.
3. У мене питання: у яких випадках у боржника виникає податкова застава?
Згідно підпункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями право податкової застави виникає у разі:
- несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної податковим органом, – з дня виникнення податкового боргу;
- з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань в порядку визначеному статтею 100 ПКУ.
При цьому необхідно зазначити, що право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 статті 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
У разі, якщо у платника податків майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюватиметься на інше майно, на яке платник набуде право власності у майбутньому до повного погашення податкового боргу в повному об’ємі. Важливо зазначити, що платник податків не має права відчужувати майно, яке перебуває в податковій заставі, допоки не буде винесено відповідне рішення податкового органу.
Якщо у платника залишається непогашена частина податкового боргу, яка здебільшого становить від 1 гривні до 1020 гривень, майнові активи такого платника перебуватимуть в податковій заставі, до повного погашення ним заборгованості, що позбавлятиме його в подальшому права вільно розпоряджатися цим майном.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
Коли платник нарощуватиме податковий борг, податковим керуючим відповідно до 89 ПКУ складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків.
У разі відчуження майна, яке перебуває в податковій заставі без погодження з податковим органом платник нестиме відповідальність передбачену законодавством.
Зазначені зміни набрали чинності з 23.05.2020 року.
4. Я - ФОП і планую закриватися. Які зміни у зв’язку з цим?
ФОП, які припинили свою діяльність подають ліквідаційну декларацію не протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, а у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду, тобто, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
5. З якого періоду скасовується квартальний звітний період з ПДВ?
Для податкової звітності з ПДВ Законом № 466 скасовується квартальний звітний період, який застосовувався платниками єдиного податку. Натомість, запроваджується єдиний для всіх категорій платників звітний період - місяць.
Останнім квартальним звітним періодом буде ІІ-й квартал 2020 року (останній день подання такої звітності - 10 серпня 2020 року).
Починаючи з 1 липня 2020 року всі без виключення платники податку, в тому числі і ті, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, будуть подавати податкову декларацію щомісячно.
6. Хочу продати свою автівку. Які зміни відбулися з цього приводу?
Дохід, отриманий від продажу (обміну) протягом року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля або мотоцикла або мопеда не оподатковується.
У разі продажу другого об’єкту оподатковується за ставкою 5 %.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відсотків.
7. На які податкові накладні продовжено термін реєстрації в ЄРПН?
Закон № 466 встановив подовжений термін реєстрації в ЄРПН для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 та пунктом 199.1 Кодексу. З 23 травня 2020 року таку реєстрацію потрібно здійснити протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому зазначені накладні складені. Таким чином, для реєстрації зведених податкових накладних, складених за операціями, відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу, граничний термін реєстрації в ЄРПН продовжено до 20 календарних днів.
8. Як тепер новоствореному платнику податків зареєструватися платником ПДВ?
Закон № 466 запровадив зміни щодо реєстрації платників ПДВ. Зокрема, скорочено строк подачі заяви про добровільну реєстрацію: заява подається за 10 календарних днів до початку податкового періоду замість 20, як було до 23 травня 2020 року.
Так, згідно з пунктом 183.7 Кодексу заява про реєстрацію особи як платника податку подається до контролюючого органу виключно засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Разом з тим суб'єкти господарювання (новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платники податку під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи - підприємця. Тоді, відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.