Про застосування програмних РРО спілкувалися під час «гарячої лінії» в Кропивницькому управлінні вчора 22 липня 2020 року. На питання які надійшли під час сеансу телефонного зв’язку «гарячої лінії» відповідала головний державний інспектор відділу податкових сервісів та надання адміністративних послуг платникам податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску Кропивницької ДПІ Кропивницького управління ГУ ДПС у Кіровоградській області Анастасія РОГА.
Пропонуємо вашій увазі найактуальніші які цікавили додзвонювачів цього тижня.
1. Коли саме можна застосовувати програне РРО?
Міністерством юстиції України зареєстровано наказ Міністерства фінансів України про порядок реєстрації та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО), а також наказ про затвердження форм і змісту розрахункових документів.
Зокрема, наказом від 23 червня 2020 року № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» безпосередньо затверджено:
► порядки реєстрації, ведення реєстру та застосування ПРРО;
► визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи ПРРО в режимі офлайн.
Наказом від 18 червня 2020 року № 306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13»:
► вдосконалено форму і зміст розрахункових документів, що РРО та/або ПРРО;
► затверджено нову форму розрахункового документа для операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів;
► забезпечено можливість зазначення штрих кодів товарів.
В тому числі зміни торкнулись Порядків щодо реєстрації РРО та книг обліку розрахункових операцій, зокрема щодо можливості створення документів у паперовій та/або електронній формі.
Тобто, з 01.08.2020 року суб’єкти господарювання можуть при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами застосовувати програмні РРО, в якості яких можливо буде застосовувати будь-який пристрій (смартфон, планшет, комп’ютер тощо). Програмний РРО за допомогою спеціального програмного забезпечення може фіскалізувати розрахункові операції на сервері ДПС.
Відповідне програмне забезпечення буде надаватися ДПС суб’єктам господарювання безкоштовно.
З метою інформування платників податків з питань впровадження програмних РРО ДПС створено банер «Програмні РРО» на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням:https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/, в якому розміщується актуальна інформація.
2. Чи всім підприємцям – платникам – єдиного податку є обов’язковим застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) з 01.08.2020 року?
Законами України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (із змінами), від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (із змінами) та від 16 січня 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з внесеними змінами підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 61, відповідно доякого до 01 січня 2021 року реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють:
► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
► реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
З 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
► реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
► роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
► діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
► діяльність туристичних агентств, туристичних операторів; діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
► реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування РРО та/або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
З 01 квітня 2021 року запроваджується обов’язкове застосування РРО та/або ПРРО для усіх «єдинників» другої, третьої та четвертої групи незалежно від видів діяльності та обсягу доходу. При цьому, у ФОП – «єдинників» першої групи обов’язок застосувати РРО та/або ПРРО відсутній.
3. Що таке програмний РРО?
Програмний РРО – це програмний, програмно-апаратний, програмно-технічний комплекс, у якому реалізовані фіскальні функції та який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів, робіт, послуг (детально – див. ст. 2 Закону про РРО).
Простіше кажучи, ПРРО – це програма, яка встановлена на певний пристрій та забезпечує дві речі:
► передачу даних до серверу ДПС по кожній операції з приймання готівки чи платежу банківською карткою (так звані “фіскальні функції”);
► запис даних до внутрішньої пам’яті пристрою-носія, які неможливо самостійно змінити з формуванням щоденних зведених звітів роботи РРО за добу (Z-звітів), а також збереження таких даних не менше 3 років (це і є “реєстрація операції”).
Встановлюватися така програм може на комп’ютер, ноутбук, смартфон, планшет чи певний апарат, комплекс самообслуговування (певний автоматичний пристрій, який забезпечує оплату послуг, товару тощо). Виходить, що ПРРО може бути отриманий:
► як окрема програма. Безкоштовно (від ДПС) або за гроші (від сторонніх розробників програмного забезпечення). Таку програму користувач встановлює, куди хоче;
► разом з певним пристроєм-носієм. У такому разі користувач оплачує і програму, і сам пристрій. У такому разі за зовнішнім виглядом носій з ПРРО може нагадувати звичайний РРО. Але тільки нагадувати, так як за функціоналом такий пристрій буде вищим і за принципами роботи ближчим до смартфону, ніж звичного нині касового апарату.
4. Яка послідовність дій має бути здійснена суб’єктом господарювання для реєстрації ПРРО?
Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати ПРРО, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України.
Для реєстрації ПРРО слід виконати наступні дії:
1) Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі заяви за формою № 1-ПРРО (вона є у додатку 1 до Порядку № 317/1), подається вона виключно в електронній формі через Електронний кабінет платника податку;
2) дочекатися від ДПС повідомлення (квитанції) про реєстрацію заяви чи відмову. Це має відбутися у день надсилання такої заяви, якщо встигли це зробити до 16.00, або уже на наступний день (п. 4 розділу ІІ Порядку № 317/1);
3) при реєстрації для ПРРО присвоюється фіскальний номер та формується перша порція фіскальних номерів;
4) здійснити відкриття зміни шляхом направлення через ПРРО Повідомлення про відкриття зміни за формою № 3-ПРРО (п. 3 розділу IV Порядку № 317/1). Краще також перевірити, що ПРРО переведений у фіскальний режим роботи (зазирніть до інструкції по його експлуатації). В першу чергу, це означає наявність зв’язку з сервером ДПС.
Після цих дій ПРРО практично готовий до роботи.
Відмова у реєстрації можлива, якщо (п. 6 розділу ІІ Порядку № 317/1):
► недотримано правила електронного документообігу (використання електронного підпису, невідповідність формату документа тощо);
► такий ПРРО уже зареєстрований;
► господарська одиниця, на яку реєструється ПРРО, невідома податківцям, тобто про неї не подали попередньо до ДПС інформацію по формі 20-ОПП;
► суб’єкт відсутній в ЄДР або є інші розбіжності у даних.
5. Як відбувається перереєстрація ПРРО?
Програмний РРО треба буде перереєструвати, якщо станеться зміна:
► найменування суб’єкта (назва юрособи або зміна прізвища, ім’я, п батькові фізособи-підприємця);
► зміна податкового номера;
► зміна найменування господарської одиниці, де використовується ПРРО;
► зміна адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО.
Для цього слід подати ту ж саму заяву, що й при реєстрації – по формі 1-ПРРО, але з позначкою “Перереєстрація”.
Якщо зміни не пов’язані з наведеними вище причинами, то подається заява по формі 1-ПРРО, але з позначкою “Зміни (крім перереєстрації)”.
Строки внесення змін аналогічні реєстрації.
6. Як пов’язуються між собою ПРРО, господарські одиниці та касири?
ПРРО реєструється на окрему господарську одиницю реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі (чеку).
Касир, що здійснює розрахункові операції засобами цього ПРРО, має засвідчувати відкриття зміни, проведення розрахункової операції шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ / z-звіт свого електронного підпису або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО.
7. Чи має право суб’єкт господарювання, який використовує ПРРО, не отримувати діапазон фіскальних номерів?
Суб’єкт господарювання може не отримувати діапазон фіскальних номерів у разі, якщо ним приймається рішення не використовувати ПРРО під час відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером ДПС та не проводити розрахункові операції у цей період.
8. Розкажіть більш детально як формується діапазон номерів для ПРРО і яким чином він поповнюється?
Законодавчо не встановлено заборон та обмежень щодо застосування одним суб'єктом господарювання програмного РРО поряд із класичними РРО.
Перша порція діапазону номерів для програмного РРО (2000) видається під час реєстрації такого програмного РРО.
За заявою суб'єкта господарювання таку кількість може бути збільшено, виходячи із розрахунку максимальної кількості розрахункових документів (чеків), які формуються програмним РРО в режимі онлайн протягом 36 годин безперервно протягом календарного року.
Щоразу після приймання фіскальним сервером ДПС від програмного РРО пакета створених ним копій чеків із присвоєними ним фіскальними номерами із діапазону, для такого програмного РРО формується наступна порція фіскальних номерів.
Кількість виданих (зарезервованих) номерів відповідає кількості отриманих фіскальним сервером (використаних таким програмним РРО) номерів.
Фіскальний сервер формує та видає нові фіскальні номери на заміну використаним щоразу після приймання від ПРРО пакета створених розрахункових документів з фіскальними номерами. Таким номерам присвоюється статус "використані".
9. З якого часу здійснюється відлік часу дозволених для роботи ПРРО в режимі офлайн?
Якщо зв’язок між ПРРО та фіскальним сервером ДПС втрачено, наприклад через відсутність Інтернет-з’єднання, то тоді ПРРО переходить автоматично у так званий “офлайн-режим” роботи.
Це значить наступне:
► ПРРО надається резерв з певного діапазону фіскальних номерів;
► працювати в такому режимі можна не більше 36 год, але не більше ніж 168 годин на місяць. За цим має стежити ПРРО автоматично. Робота також припиняється, якщо закінчуються номери з виділеного діапазону;
► при початку роботи “офлайн” формується електронне повідомлення по формі № 4-ПРРО з відміткою “початок переведення ПРРО в режим офлайн”, а після відновлення використовується ця ж сама форма повідомлення, але з позначкою “завершення роботи офлайн”;
► у фіскальних чеках, які створюються ПРРО в режимі офлайн має бути відповідна відмітка (п. 1 розділу ІІІ Порядку № 317/2);
► після відновлення зв’язку з сервером ПРРО має передати пакет даних про свою роботу в режимі офлайн. До нього зокрема входить інформація про сформовані фіскальні чеки. Це має відбутися протягом години після відновлення зв’язку (п. 7 розділу ІІІ Порядку № 317/2);
► має бути створена контрольна стрічка й забезпечене її зберігання на такому ПРРО, який працював офлайн (про це мали подбати розробники програмного забезпечення).
Користувач взагалі може відмовитися від використання режиму офлайн, якщо він зробить відповідну позначку у реєстраційній заяві по формі № 1-ПРРО щодо здійснення розрахункових операцій: “не здійснюються (ПРРО не працює в режимі офлайн)”.
10. Чи може один суб’єкт господарювання реєструвати та застосовувати ПРРО поряд із класичними РРО?
Законодавчо не встановлено заборон та обмежень щодо застосування одним суб’єктом господарювання ПРРО поряд із класичними РРО.