На питання щодо застосування РРО/ПРРО платниками єдиного податку відповідала Наталія Набієва під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Податківці Головного управління ДПС у Кіровоградській області провели сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО)/програмних РРО (ПРРО) платниками єдиного податку.

На запитання платників податків відповідала начальник відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Наталія Набієва.

Надаємо відповіді на запитання, з якими зверталися платники податків.

Питання: Чи можуть платники єдиного податку другої – четвертої груп проводити розрахункові операції без застосування РРО чи ПРРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села?

Відповідь: При здійсненні роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів) фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку другої – четвертої груп дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій чи програмних РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Водночас, ця норма не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

- така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

- такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;

- сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО.

Водночас, у разі перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій 167 розмірів мінімальної заробітної плати (в 2022 році – 1 085 500 гривень) при здійсненні роздрібної торгівлі на території села чи селища товарами (крім підакцизних товарів), застосування РРО чи ПРРО є обов’язковим.

Питання: Чи необхідно реєструвати КОРО на програмний РРО?

Відповідь: Чинним законодавством у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено реєстрації та використання книги обліку розрахункових операцій на програмний реєстратор розрахункових операцій.

Питання: Чи необхідно скасовувати касовий апарат та реєструвати програмний РРО?

Відповідь: Обмежень щодо використання суб’єктом господарювання класичного касового апарату чи програмного РРО чинним законодавством не встановлено. Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний чи апаратний) для проведення реєстрації розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати програмний РРО замість традиційного касового апарату, реєстрацію касового апарату необхідно скасувати.

Питання: Як підприємець, в якого виникає обов’язок щодо ведення обліку товарних запасів, вносить перший запис до Форми ведення обліку товарних запасів (Форма обліку)?

Відповідь: Перший запис, що вноситься фізичною особою – підприємцем, у тому числі платником єдиного податку, до Форми ведення обліку товарних запасів, має відображати інформацію про залишки товарів, наявних у такої ФОП на дату набуття ним обов’язку щодо ведення обліку товарних запасів. Такий запис вноситься до Форми обліку на підставі самостійно складеного ФОП документа щодо опису залишків товарів у такому порядку:

графа 1 – цифра «1»;

графа 2 – дата внесення запису;

графа 3 – опис залишку товарів на початок обліку;

графа 4 – дата складання опису залишку товарів на початок обліку;

графа 5 – цифра «1»;

графа 7 – загальна вартість товару відповідно до опису залишку товарів на початок обліку;

графи 6, 8, 9 – не заповнюються.

Перший запис про залишки товарів до Форми обліку не вноситься, якщо у ФОП, в яких виникає обов’язок щодо ведення обліку товарних запасів, відсутні залишки товарів на дату виникнення такого обов’язку.

Питання. Доброго дня! Скажіть, будь ласка, про роботу РРО та/або ПРРО в умовах воєнного стану, чи є особливості?

Відповідь. Вітаю! Згідно з нормами п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

При цьому, використання ПРРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.