До уваги платників справляння рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалинРозділ: Новини

Відповідно до п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр.

Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування.

Об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством (п. 252.3 ст. 252 ПКУ).

Статтею 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР зі змінами і доповненнями визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування (далі – Дозвіл).

У Дозволі встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.

Абзацом першим ст. 23 Кодексу України про надра від 27 липня 1994 року № 132/94-ВР зі змінами та доповненнями визначено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 куб. м. на добу.

Підпунктом 3 п. 4 Положення про Державне агентство водних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 393 зі змінами та доповненнями встановлено, що Державне агентство водних ресурсів України (далі – Держводагентство) є центральним органом виконавчої влади, яке відповідно до покладених на нього завдань видає та анулює Дозволи.

Таким чином, платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкт господарювання, що на підставі Дозволу здійснює видобування підземних вод в обсязі до 300 куб. м. на добу із власної свердловини або свердловини, яка знаходиться на орендованій ним земельній ділянці.

Суб’єкту господарювання, який провадить господарську діяльність з видобування підземних вод без Дозволу, необхідно звернутися до Держводагенства для визначення приналежності провадження ним господарської діяльності із видобування підземної води до спеціального водокористування. Якщо господарська діяльність із видобування підземної води не відноситься до спеціального водокористування і Дозвіл отримувати не потрібно, то в такому випадку суб’єкт господарювання не є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.