Інтернет-конференція на тему:  «Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі»

19 грудня в ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено інтернет-конференцію на Інтернет-порталі «Кіровоград-24» із начальником управління економічного аналізу ГУ ДПС у Кіровоградській області Павлом Козіним щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі.

Пропонуємо для ознайомлення відповіді на запитання, які надійшли у ході її проведення.

Питання 1: Що передбачає Постанова КМУ від 25.07.2024 №854 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі»? 

Відповідь: Метою запровадження системи управління у ДПС під час реалізації експериментального проєкту є:

-підвищення рівня дотримання платниками податків податкових обов’язків із використанням підходу, що базується на оцінці податкових ризиків;

-визначення причин виникнення податкових ризиків платників податків;

-ідентифікація, аналіз та оцінювання податкових ризиків платників податків, визначення заходів впливу (способів реагування) щодо цих ризиків, які здійснюються за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Кодексом та іншими актами законодавства, з урахуванням наявності фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів ДПС для мінімізації таких податкових ризиків платників податків з огляду на їх вагомість;

-впровадження диференційованих підходів до управління податковими ризиками на основі вагомості ризику, визначеної відповідно до методики.

Питання 2: Які є види ризиків, які платники податків не повинні допускати?

Відповідь: Серед основних новацій Експериментального проєкту – розподіл всіх податкових ризиків за основними видами, який передбачає: 

-ризик реєстрації – випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків; 

-ризик звітності – випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі; 

-ризик сплати – випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу; 

-ризик декларування – випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно). 

Ідентифікація ризиків відбуватиметься автоматично, а це нівелює втручання контролюючого органу у діяльність бізнесу. Натомість чіткі критерії для всіх платників податків сприятимуть справедливому та неупередженому процесу управління комплаєнс-ризиками.

Питання 3: Що таке автоматизована система управління податковими ризиками?

Відповідь: Автоматизована система управління податковими ризиками (далі - автоматизована система управління) - інформаційно-комунікаційна система ДПС, призначена для збору та аналізу наявної в інформаційно-комунікаційних системах ДПС інформації та інформації із зовнішніх джерел з метою управління податковими ризиками.

Питання 4: Де визначаються податкові ризики?

Відповідь Податкові ризики визначаються в паспортах податкового ризику.

Паспорт податкового ризику - структурований документ, в якому визначено повний набір вхідних даних, алгоритмів та методології їх розрахунків, заходів впливу, які здійснюються за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Кодексом та іншими актами законодавства, критеріїв оцінювання впливу та методології їх розрахунку, інших даних, які дають змогу отримувати повторюваний результат застосування такого документа, що заповнюється у порядку та за формою, визначеними порядком формування паспорта податкового ризику та опрацювання інформації, що міститься у ньому, затвердженим ДПС за погодженням із Мінфіном

Форма паспорта податкового ризику і порядок заповнення та використання паспорта податкового ризику визначаються в порядку формування паспорта податкового ризику та опрацювання інформації, що міститься у ньому, затвердженому ДПС за погодженням із Мінфіном.

Питання 5: Що передбачає оцінювання впливу на комплаєнс?

Відповідь: Оцінювання впливу на комплаєнс передбачає:

1) проведення оцінки впливу на комплаєнс, що спрямована на визначення того, наскільки вжиті заходи впливу (способи реагування) на податковий ризик вплинули на зменшення ступеня податкового ризику;

2) проведення оцінки, що включає індикатори добровільного дотримання / відстеження дотримання виконання податкових обов'язків платниками податків за основними видами податкових ризиків. Для кожного податкового ризику визначається базовий рівень ефективності, що підлягатиме аналізу та оцінюванню;

3) проведення щороку оцінювання за результатом виконання загального плану, операційного плану, сегментарних та секторальних планів;

4) у разі потреби проведення оцінювання з іншою періодичністю, визначеною експертною комісією.

Питання 6: Як буде здійснюватися процес управління ризиками?

Відповідь: Процес управління податковими ризиками включає опис зовнішнього та внутрішнього середовища виникнення податкових ризиків. У разі потреби, але не рідше ніж один раз на рік проводиться комплексний аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища існування/виникнення ризиків (сканування зовнішнього та внутрішнього середовища ДПС, зокрема методами SWOT- і PESTEL-аналізу).

SWOT - аналізу - розділення факторів і явищ на чотири категорії - сили, слабкості, можливості, загрози. Результатом проведення SWOT-аналізу є формування переліку потенційних загроз разом з потенційними можливостями; 

PESTEL-аналізу (Political - політичні фактори, Economic - економічні фактори, Social - соціологічні фактори, Technological - технологічні фактори, Environmental - фактори навколишнього середовища, Legal - юридичні фактори). PESTEL-аналіз розширює SWOT-аналіз, дає змогу визначити діапазон потенційних майбутніх дій, оцінити зовнішнє та внутрішнє середовище досліджуваного об'єкта у комплексі політичних, економічних, соціальних, технологічних, екологічних та правових питань.