У Головному управлінні ДПС у Кіровоградській області проведено cеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо порядку реєстрації та застосування РРО/ПРРО

Податківці Головного управління ДПС у Кіровоградській області провели сеанс телефонного зв'язку «гаряча лінія» щодо порядку реєстрації та застосування РРО/ПРРО. 

На запитання платників податків відповідала начальник відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Наталія Набієва.

Надаємо відповіді на запитання, з якими зверталися платники податків:

Як зареєструвати касира для програмного РРО? 

Відповідь. Суб’єкт господарювання може проводити розрахункові операції на ПРРО самостійно або визначати уповноважених осіб (касирів). 

Особа може здійснювати розрахункові операції на ПРРО з використанням електронного підпису такої особи/електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО, після внесення даних про сертифікати до Реєстру програмних РРО за умови дійсності відповідного сертифіката відкритого ключа. 

Розрахункові операції на ПРРО можуть проводити лише ті особи, сертифікати електронних підписів та/або печаток яких внесені до Реєстру щодо такого ПРРО. Дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються ПРРО, вносяться до Реєстру програмних РРО на підставі поданих суб’єктами господарювання в електронній формі повідомлень про надання інформації щодо кваліфікованих/удосконалених сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО за формою 5-ПРРО. Повідомлення можна подати, використовуючи програмне забезпечення Електронного кабінету, або будь-яке інше програмне забезпечення, наявне у суб’єкта господарювання. 

Чи може один суб’єкт господарювання реєструвати та застосовувати ПРРО поряд із класичним РРО? 

Відповідь. Законодавчо не встановлено заборон та обмежень щодо застосування ПРРО поряд із класичним РРО. 

Чи повинні ФОП – платники ЄП першої – третьої груп, які не є платниками ПДВ (крім е-резидентів), вести облік доходів та витрат? 

Відповідь. Відповідно до абзаців першого – другого п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями ПКУ (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України. 

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет (абзац четвертий п. 296.1 ст. 296 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. 296.1 ст. 296 ПКУ фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість (далі – ПДВ), ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Це означає, що такі ФОП не повинні підтверджувати документами (в тому числі первинними документами) витрати на придбання товарів/послуг, а повинні вести лише облік доходів з урахуванням вимог п. 44.1 ст. 44 ПКУ. Водночас, такі ФОП повинні підтверджувати факт включення або не включення певних доходів до загального складу доходу (ст. 292 ПКУ).

Документами, які підтверджують дохід ФОП є документи, що підтверджують надходження коштів на поточний рахунок в банку або надходження готівкових коштів.

Відповідно до п. 11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 зі змінами та доповненнями (далі – Положення № 148) готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО. Така вимога стосується ФОП, які не застосовують РРО/ПРРО на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336).

Оприбуткування та облік ФОП отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат/у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів у порядку, визначеному ПКУ.

ФОП касової книги не ведуть (п. 39 Положення № 148).

Тобто ФОП, які не застосовують РРО/ПРРО (наприклад ФОП – платники єдиного податку першої групи) оприбутковують готівку шляхом ведення помісячного обліку доходів відповідно до абзацу першого п. 296.1 ст. 296 ПКУ без заповнення касових книжок.

У разі застосування РРО доходи, вказані ФОП – платником єдиного податку згідно абзацу першого п. 296.1 ст. 296 ПКУ підтверджуються звітами РРО/ПРРО та виписками про рух коштів на рахунках, відкритих в установах банків.

У разі незастосування РРО/ПРРО згідно Постанови № 1336 підтвердженням доходів будуть записи в книзі КОРО (здійснені на підставі розрахункових квитанцій) та виписки про рух коштів на рахунках, відкритих в установах банків. 

Таким чином, ФОП – платники ЄП першої – третьої груп, які не є платниками ПДВ (крім е-резидентів) повинні вести у довільній формі облік доходів. Ведення обліку витрат не передбачено. 

Яка дата вважається датою отримання доходу ФОП – платником ЄП у разі здійснення торгівлі товарами або послугами з використанням торгівельних автоматів чи іншого подібного обладнання, що не передбачає наявності РРО та/або ПРРО? 

Відповідь. Відповідно до п. 292.7 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями у разі здійснення торгівлі товарами або послугами з використанням торговельних автоматів чи іншого подібного обладнання, що не передбачає наявності реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій, датою отримання доходу вважається дата вилучення з таких торговельних апаратів та/або подібного обладнання грошової виручки. 

Чи застосовуються РРО або ПРРО при наданні ломбардами фінансових послуг? 

Відповідь. Статтею 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами та доповненнями встановлено, що ломбарди належать до фінансових установ і здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції  зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику ломбардами, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням РРО або ПРРО. 

Які підстави та порядок відмови у реєстрації КОРО та РК? 

Відповідь. Згідно з п. 9 глави 1 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), протягом двох робочих днів після отримання заяви про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки за формою № 1-КОРО (додаток 3 до Порядку) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-КОРО (ідентифікатор J/F1311305)) контролюючий орган відмовляє в реєстрації книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), якщо:

- відсутня реєстрація реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) в контролюючому органі (у разі реєстрації КОРО на РРО);
документи подано не в повному обсязі;
- в контролюючому органі наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;
- в контролюючому органі наявні відомості про скасування реєстрації РРО (у разі реєстрації КОРО на РРО);
- суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано документи;
- щодо господарської одиниці, зазначеної у реєстраційній заяві за ф. № 1-КОРО, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання (повідомлення за ф. № 20-ОПП);
- суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
- суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися КОРО.

За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації КОРО контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-КОРО надає або надсилає (поштовим відправленням чи на електронну пошту) суб’єкту господарювання повідомлення про відмову в проведенні реєстрації КОРО із зазначенням підстав для такої відмови або про таку відмову повідомляє у другій квитанції у разі подання реєстраційної заяви в електронній формі (п. 10 глави 1 розд. II Порядку).

Контролюючий орган у разі наявності підстав для відмови, визначених у п. 9 глави 1 розд. II Порядку, відмовляє в реєстрації розрахункової книжки та повідомляє про це суб’єкта господарювання не пізніше двох робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-КОРО (п. 5 глави 1 розд. ІІІ Порядку).