З метою забезпечення об’єктивного інформування платників податків та роз’яснення окремих положень законодавства завідувачкою Долинського сектору Кропивницької ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області Оленою Ткаченко проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія», на тему: «Кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2024 року».
Під час телефонного зв’язку розглядалося питання – «Іноземні доходи, дохід від продажу об'єкту нерухомості та від продажу рухомого майна, нецільова благодійна допомога фізичної особи».
Іноземні доходи - вважаються доходи та прибуток, отримані з джерел за межами України. Перелік таких доходів наведено у пп. 14.1.55 ПКУ. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з іноземних доходів є платник податку, тобто отримувач доходів, адже нерезидент відповідно до пп. 168.2.2 ПКУ не є податковим агентом. Також у пп. 170.11.1 ПКУ визначено обов’язок фізичної особи подавати Декларацію за звітний календарний рік, протягом якого отримано іноземні доходи.
Іноземні доходи вказуються у рядку 10.10 Декларації. Важливо при заповненні цього рядка вказати назву країни, з якої отримано іноземні доходи, та назву валюти.
Фізична особа зобов'язана відобразити у річній декларації дохід від продажу об'єкту нерухомості у разі, якщо таке відчуження відбулося за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно. Податок у такому разі має бути сплачений такою особою самостійно через банківські установи.
Сума такого доходу вказується у рядку 10.5 Декларації, а також обов’язково заповнюється додаток Ф4 до Декларації.
Доходи від продажу рухомого майна: Якщо йдеться про продаж транспортних засобів, то у переважній більшості випадків такі доходи не декларують. Наприклад, якщо фізична особа отримала дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна (легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда), то такий дохід на підставі не оподатковується ПДФО та ВЗ. Подавати річну Декларацію у такому випадку не потрібно
Але є випадки обов’язкового декларування. Фізособа повинна подати звітність щодо загального річного оподатковуваного доходу і сплатити ПДФО та ВЗ в разі ухвалення судом, третейським судом рішення про зміну власника й перехід права власності на рухоме майно. Тобто потрібно заповнити рядок 10.5 Декларації і додаток Ф4.
Нецільовою благодійною допомогою - вважається допомога, яка надається без встановлення визначених умов або напрямів і носить разовий характер.
Сума допомоги не оподатковується у розмірі, що не перевищує в цілому за рік суми граничного розміру доходу, до якого застосовується податкова соціальна пільга. У 2024 році – 4240 грн. на рік. Якщо сума допомоги, яку виплачує фізичній особі юридична особа чи ФОП, перевищувала такий розмір у 2024 році, то сума перевищення оподатковувалася ПДФО та ВЗ податковим агентом під час нарахування (виплати) допомоги.
Але якщо така фізична особа отримувала допомогу від різних податкових агентів, то і загальна сума отриманої нецільової допомоги протягом звітного податкового року перевищує вказаний розмір, то така особа зобов'язана подати Декларацію.
Нецільова благодійна допомога відображається у рядку у рядку 10.13 Декларації як інші доходи. Сума перевищення неоподатковуваного розміру (4240 грн.) оподатковується ПДФО та ВЗ. Тобто базу оподаткування слід зменшити на 4240 грн. Якщо податкові агенти утримували ПДФО та ВЗ, то відповідні суми вказуються у графах 4 та 5 рядка 10.13. Суми ПДФО та ВЗ, які підлягають сплаті, вказуються у графах 6 та 7.
Також підлягають декларуванню такі доходи як сума боргу, анульованого кредитором на користь фізичної особи, суми заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності, інвестиційний прибуток та інші доходи.
Сплата ПДФО та ВЗ Суми ПДФО та ВЗ, обчислені за даними Декларації сплачується фізичною особою до 1 серпня 2025 року.
Якщо ж органом ДПС буде донарахована сума податкових зобов'язань, вона має бути сплачена протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.
Якщо платник не погоджується із сумою ПДФО, нарахованою органом ДПС, він може розпочати процедуру оскарження рішення контролюючого органу, але з дотриманням вказаного 10-денного терміну. В іншому випадку у нього виникне податковий борг.