У Долинському секторі проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія», на тему: «Кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2024 року»
опубліковано 04 червня 2025 о 16:13 Розділ: Місцеві новини
З метою забезпечення об’єктивного інформування платників податків та роз’яснення окремих положень законодавства завідувачкою Долинського сектору Кропивницької ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області Оленою ТКАЧЕНКО проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія», на тему: «Кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2024 року».
Під час телефонного зв’язку розглядалося питання – «Декларування доходів фізичними особами за 2024 рік».
З 1 січня в Україні триває кампанія з декларування доходів, які громадяни отримали протягом 2024 року. Так, до 1 травня потрібно було подати декларацію про свій майновий стан, а до 1 серпня – потрібно сплатити податкові зобов’язання визначені такою декларацією.
Подання податкової декларації про майновий стан і доходи – це важливий обов'язок, який стосується певних категорій фізичних осіб..
Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (далі Інструкція – №859) зі змінами та доповненнями. Фізособа може подати Декларацію в електронному вигляді за ідентифікатором форми F0100214. Це можна зробити через інформаційно-комунікаційну систему «Електронний кабінет».
Втім обов’язок подання Декларації стосується далеко не всіх фізичних осіб. Тож з’ясуємо, хто саме і за яких умов повинен це зробити.
Хто подає декларацію
У п. 4 розділу І Інструкції №859 вказано:
Фізична особа - платник податку (фізична особа - резидент, яка отримує доходи як із джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні) подає декларацію за звітний (податковий) період в установлені Кодексом строки до контролюючого органу за своєю податковою адресою (за якою її взято на облік як платника податку у контролюючому органі).
Разом з тим у переважній більшості випадків фізособи не повинні подавати Декларацію. Виходячи з положень п. 179.2 ПКУ серед таких декларантів ті, хто отримував доходи:
які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, тобто доходи, які вказані у ст. 165 ПКУ;
виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV ПКУ. Серед таких доходів, зокрема, заробітна плата та винагороди за цивільно-правовими договорами;
від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими були сплачені ПДФО та ВЗ відповідно до ст. 173 ПКУ;
у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та / або з яких сплачено ПДФО відповідно до п. 174.3 ПКУ.
Крім того варто звернути увагу на п. 179.4 ПКУ, яким визначено коло осіб, які звільняються від подання декларації:
1) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:
є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та / або держави станом на кінець звітного податкового року. Відповідно до п.179.6 ПКУ обов'язок щодо заповнення та подання декларації щодо доходів, отриманих неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною покладається на опікуна або піклувальника;
перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;
перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;
2) в інших випадках, визначених розділом IV ПКУ.
Перелік доходів, які підлягають декларуванню фізичними особами, доволі великий, хоча окремо він в ПКУ та Інструкції № 589 не вказаний. Наведемо найбільш поширені ситуації, які зумовлюють подання фізичною особою Декларації за звітний календарний рік.
Іноземні доходи
Іноземними доходами відповідно до пп. 163.1.3 ПКУ вважаються доходи та прибуток, отримані з джерел за межами України. Перелік таких доходів наведено у пп. 14.1.55 ПКУ.
У пп.«б» п. 171.2 ПКУ вказано, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з іноземних доходів є платник податку, тобто отримувач доходів, адже нерезидент відповідно до пп. 168.2.2 ПКУ не є податковим агентом. Також у пп. 170.11.1 ПКУ визначено обов’язок фізичної особи подавати Декларацію за звітний календарний рік, протягом якого отримано іноземні доходи.
Іноземні доходи вказуються у рядку 10.10 Декларації. Важливо при заповненні цього рядка вказати назву країни, з якої отримано іноземні доходи, та назву валюти.
Дохід від продажу об'єкту нерухомості
У пп. «б» п. 172.5 ПКУ вказано, що фізична особа зобов'язана відобразити у річній декларації дохід від продажу об'єкту нерухомості у разі, якщо таке відчуження відбулося за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно. Податок у такому разі має бути сплачений такою особою самостійно через банківські установи.
Сума такого доходу вказується у рядку 10.5 Декларації, а також обов’язково заповнюється додаток Ф4 до Декларації.
Доходи від продажу рухомого майна
Якщо йдеться про продаж транспортних засобів, то у переважній більшості випадків такі доходи не декларують. Наприклад, якщо фізична особа отримала дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна (легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда), то такий дохід на підставі п. 173.2 ПКУ не оподатковується ПДФО та ВЗ. Подавати річну Декларацію у такому випадку не потрібно.
Але є випадки обов’язкового декларування. Фізособа повинна подати звітність щодо загального річного оподатковуваного доходу і сплатити ПДФО та ВЗ в разі ухвалення судом, третейським судом рішення про зміну власника й перехід права власності на рухоме майно (п. 173.4 ПКУ). Тобто потрібно заповнити рядок 10.5 Декларації і додаток Ф4.
Нецільова благодійна допомога - допомога, яка надається без встановлення визначених умов або напрямів (пп. 170.7.1 ПКУ) і носить разовий характер.
Сума допомоги не оподатковується у розмірі, що не перевищує в цілому за рік суми граничного розміру доходу, до якого застосовується податкова соціальна пільга. У 2024 році – 4240 грн. на рік. Якщо сума допомоги, яку виплачує фізичній особі юридична особа чи ФОП, перевищувала такий розмір у 2024 році, то сума перевищення оподатковувалася ПДФО та ВЗ податковим агентом під час нарахування (виплати) допомоги.
Але якщо така фізична особа отримувала допомогу від різних податкових агентів, то і загальна сума отриманої нецільової допомоги протягом звітного податкового року перевищує вказаний розмір, то така особа зобов'язана подати Декларацію (пп.170.7.3 ПКУ).
Нецільова благодійна допомога відображається у рядку у рядку 10.13 Декларації як інші доходи. Сума перевищення неоподатковуваного розміру (4240 грн.) оподатковується ПДФО та ВЗ. Тобто базу оподаткування слід зменшити на 4240 грн. Якщо податкові агенти утримували ПДФО та ВЗ, то відповідні суми вказуються у графах 4 та 5 рядка 10.13. Суми ПДФО та ВЗ, які підлягають сплаті, вказуються у графах 6 та 7.
Також підлягають декларуванню такі доходи як сума боргу, анульованого кредитором на користь фізичної особи (пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ), суми заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності (пп. 164.2.7 ПКУ), інвестиційний прибуток (пп. 170.2.1 ПКУ) та інші доходи.
Сплата ПДФО та ВЗ
Суми ПДФО та ВЗ, обчислені за даними Декларації, відповідно до п. 179.7 ПКУ сплачується фізичною особою до 1 серпня 2025 року.
Якщо ж органом ДПС буде донарахована сума податкових зобов'язань, вона має бути сплачена протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (п. 57.3 ПКУ).
Якщо платник не погоджується із сумою ПДФО, нарахованою органом ДПС, він може розпочати процедуру оскарження рішення контролюючого органу, але з дотриманням вказаного 10-денного терміну. В іншому випадку у нього виникне податковий борг.