У Добровеличківській ДПІ проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Декларування громадянами доходів, отриманих у 2023 році»

опубліковано 25 березня 2024 о 13:35 Розділ: Місцеві новини

З метою забезпечення об’єктивного інформування платників податків та роз’яснення окремих положень законодавства начальником Добровеличківської ДПІ Сергієм Поліщуком проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на якому обговорювались питання на тему: «Декларування громадянами доходів, отриманих у 2023 році» та на тему «Застосування РРО та/або ПРРО. Актуальні питання». 

Основні питання, які розглядалися під час телефонного зв’язку на тему: «Декларування громадянами доходів, отриманих у 2023 році» були:

Було роз’яснено, що подання декларації про майновий стан і доходи за минулий рік - це конституційний обов’язок громадян (ч. 2 ст. 67 Конституції України).

Було проінформовано хто має подавати декларації та у які строки:

Декларація про майновий стан і доходи подається відповідно до ст. 179 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) та фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, – до 01 травня року, наступного за звітним;
громадяни, у яких виникає обов’язок щодо подання податкової декларації – до 01 травня року, наступного за звітним;

фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) у разі припинення підприємницької діяльності – протягом 20 календарних днів місяця наступного за календарним місяцем, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням. 
резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду;
фізичні особи, у яких є право на податкову знижку, – до 31 грудня (включно) року, наступного за звітним.

Встановлено граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи:

Протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) – для фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування);  

До 1 серпня року, що настає за звітним – для громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.  

Платник податків самостійно обирає спосіб подачі декларації:

особисто або уповноваженою особою; 
поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання (далі – поштою);
засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (далі – електронна форма). 
Громадяни, які отримували іноземні доходи та знаходяться за кордоном, можуть надіслати декларацію поштою або в електронній формі. Подати декларацію в електронній формі можна скориставшись приватною частиною Електронного кабінету.

У режимі «ЕК для громадян» електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи» дозволяє сформувати декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т. ч. для використання права на податкову знижку. При складанні декларації в Електронному кабінеті платника здійснюється часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб, та відомостей про обʼєкти нерухомого чи рухомого майна.

Використання цього електронного сервісу:

скорочує час і витрати при поданні податкової декларації;
мінімізує помилки при заповненні декларації;
надає можливість подання копій первинних документів як додаток до податкової декларації в онлайн-режимі. 
Випадки, за яких платники податків зобов’язані самостійно обчислити суму податку (збору), що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу податкової декларації, встановлені розділом IV Кодексу. 

До них належать:

отримання окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу);
отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п. п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу);
іноземні доходи (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).
Податкову декларацію також зобов’язані подавати:

фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу); 
фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 Кодексу);
іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України, мають відобразити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 Кодексу); 
платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Кодексу). 
Платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації незалежно від виду й суми отриманих доходів платниками податку, які:

є малолітніми/неповнолітніми чи недієздатними особами й водночас перебувають на повному утриманні інших осіб (у т.ч. батьків) і/або держави станом на кінець звітного податкового року;
перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні чи ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання податкової декларації;
перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року.
Випадки, за яких подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, відповідно до п. 179.2 ст. 179 Кодексу.

Це стосується платників, які отримали:

доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з Кодексом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;
доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;
доходи у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу.
Також податкова декларація не подається у випадках, прямо передбачених Кодексом. У разі якщо платник податку зобов'язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень Кодексу, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 Кодексу

Податкова знижка

Платники податків мають змогу повернути частину коштів у вигляді податкової знижки у разі:

понесення протягом звітного року витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п. 166.3 ст. 166 Кодексу;
якщо витрати підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги). Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з декларацією;
отримання доходу у вигляді заробітної плати або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. 
При цьому загальна сума податкової знижки не може перевищувати суму річної заробітної плати, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу (крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу). У разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п. п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, податкова знижка не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

якщо резидент має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а також резидент – фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;
використання права на нарахування податкової знижки лише за наслідками звітного податкового року. Таке право не продовжується та не переноситься на наступний рік, якщо громадянин не скористався своїм правом у встановлений строк. Так, декларація подається до 31 грудня року, наступного за звітним року.
Відповідальність за неподання декларації:

За несвоєчасне подання податкової декларації передбачена відповідальність відповідно до чинного законодавства. Відповідно до норм глави 11 Кодексу за порушення норм податкового законодавства передбачається фінансова та адміністративна відповідальність. 

Нововведення, які набрали чинності у 2024 році

З 01.01.2024 діє нова форма податкової декларації та інструкція щодо її заповнення, оновлена редакція яких затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28 серпня 2023 року № 467 «Про затвердження Змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2023 року за № 1817/40873.

Повідомлено всіх платників, які телефонували на «гарячу лінію», що спілуватися з з податковою службою можливо і дистанційно за допомогою сервісу  «InfoTAX»   https://t.me/infoTAXbot
Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Facebook:
Державна податкова служба  України  https://www.facebook.com/TaxUkraine 

Основними питаннями, які було обговорювалися та на які було надано відповіді під час сеансу телефонного зв’язку на тему «Застосування РРО та/або ПРРО. Актуальні питання»були:

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП).

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316604), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє шляхом подання в електронній формі повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованих/удосконалених сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО, за формою № 5-ПРРО (J/F1391802).

Повідомлено платникам, що оскільки пункти 6 та 7 розділу ІІ Положення № 148 визначають обмеження лише для готівкових розрахунків, то суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки у безготівковій формі за допомогою електронних платіжних засобів (POS-термінал, інтернет-еквайринг) протягом одного дня за одними або кількома платіжними документами з фізичними особами та фізичними – особами підприємцями без обмежень суми протягом одного дня. Було наголошено, що використання ПРРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним заборонено! Така діяльність проводиться виключно через належним чином зареєстровані РРО.

Використання РРО/ПРРО наразі є обовязковим для: 

- ФОП ІІ-ІV груп незалежно від виду діяльності та обсягу доходута ФОП на загальній системі оподаткування. 

Виняток становлять: 

- ФОП І групи; 

- ФОП, які приймають оплату виключно банківськими переказами на реквізити IBAN, E-banking; 

- ФОП ІІ-ІV груп, які здійснюють торгівлю на селі за умов коли річний обсяг доходу на один структурний підрозділ за рік не перевищує 1 млн грн; торгівля здійснюється не в одному торговельному об’єкті з підакцизними товарами; суб’єкт господарювання не здійснює дистанційну торгівлю товарами; орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про обов’язкове застосування РРО.

Суб’єкти господарювання, на яких поширюється дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», для здійснення розрахункових операцій в готівковій та/або безготівковій формі зобов’язані зареєструвати РРО або ПРРО в контролюючих органах. Також суб’єкт господарювання обирає самостійно – РРО чи ПРРО він буде застосовувати для проведення розрахункових операцій. Процедури реєстрації РРО/ПРРО врегульовані відповідними порядками, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 року № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій». Ці процедури максимально спрощені, враховують специфіку роботи РРО та ПРРО і здійснюються за заявницьким принципом. Це програмне рішення розміщено у відкритому доступі на відповідних цифрових платформах. Версії програмного забезпечення для ПРРО від ДПС оновлюються. Вибір суб’єкта господарювання щодо застосування ним у своїй господарській діяльності безоплатного, комерційного чи власного ПРРО, або РРО, не обмежується. 

Піднімалися і інші питання, а саме:

функціонування Електронного кабінету та подачі податкової звітності засобами телекомунікаційного зв’язку та її переваги у застосуванні
Було роз’янено в ході спілкування з платниками податків функціональність та простоту використання Електронного кабiнету.

У відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову інструкцію щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності», а також є вся необхідна інформація для ефективного використання Електронного кабінету.

У приватній частині Електронного кабiнету залежно від типу платника (юридична особа, фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, громадянин, посадова особа державного органу тощо) надається доступ до багатьох сервісів.

Для зручності користувачів в Електронному кабінеті реалізовано нові можливості.

Так, платники мають змогу:

подати повідомлення про використання Є-рахунку та отримати квитанції про включення платника до Реєстру платників, які використовують Є-рахунок;

отримати доступ до реєстру платників, які використовують Є-рахунок;

використовувати платіжні системи ГЕРЦ та Свіфт Гарант (крім існуючих);

отримати відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді, засвідчених кваліфікованою електронною печаткою ДПС;

реєстрації акцизних накладних/розрахунків та податкових накладних/розрахунків коригування до акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних за новими формами;

доповнити облікові дані інформацією про види діяльності (КВЕД).