Про застосування реєстраторів розрахункових операцій розповіла начальник Олександрійської ДПІ Яніна Нечипоренко в інтерв'ю олександрійським ЗМІ

опубліковано 20 січня 2022 о 10:33 Розділ: Місцеві новини

20 січня в засобах масової інформації м. Олександрія оприлюднено інтерв’ю з начальником Олександрійської ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградські області Яніною Нечипоренко на тему, яка сьогодні хвилює кожного підприємця – застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Посилання на інтерв’ю:

• міськрайонна громадсько-політична газета «Олександрійський тиждень» від 20.01.2022 №3, наклад 5500;

• інтернет-видання «Олександрійський тиждень»

http://ot.kr.ua/kasova-fiskalizatsiya-zlo-chy-blago.html

• сторінка «Олександрійський тиждень» у Facebook

https://www.facebook.com/groups/oleksandriya/permalink/1308153606319345/

Касова фіскалізація: зло чи благо

З 1 січня 2022 року касові апарати стали обов'язковими майже для всіх фізичних осіб - підприємців України. Пройшло вже майже три тижня, але чіткого розуміння процесу у багатьох підприємців немає. У чому ж справа?

Учасники «подій» - підприємці, працівники банків  - стверджують, що, незважаючи на попередження щодо введення касових апаратів, ніхто до цього практично не був готовий. Стосовно підприємців, то для багатьох з них це стало несподіванкою – вони до останнього сподівалися на  відтермінування введення касових апаратів ще на рік. Саме для цього напередодні новорічних свят під Верховною Радою відбувалися масові протести ФОПів.

У підсумку, на жаль, велика кількість підприємців пішла в «тінь». Як вони кажуть, це щоб не мати "головного болю" з касовими апаратами - краще вже "чорна готівка", аніж головний біль у разі виявлення порушень у роботі з РРО. Або ж не відкриватися взагалі, до прояснення ситуації - а раптом знову відкладуть введення апаратів (25 січня ФОП готують нову акцію протесту біля Верховної Ради).

Багато хто готовий працювати по-новому, але як? На придбання класичних касових апаратів наразі черга, а для використання програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) є незрозумілим, за якими критеріями обирати програму, чи буде легкою у застосуванні і доречною для конкретного виду діяльності?

До історії питання. Відповідно до Закону, з 1 січня цього року касові апарати чи програмне забезпечення на гаджетах стало обов'язковим для всіх підприємців на єдиному податку, крім першої групи (граничний дохід на 2022 рік - 1 085 500 грн.).

Фізособи-підприємці, зареєстровані на другій, третій та четвертій групах, зобов'язані встановлювати РРО незалежно від виду діяльності і розміру доходу, якщо проводять розрахунки готівкою або платіжними картками. До цього вимога поширювалася на продавців побутової техніки та електроніки, ювелірних виробів, аптеки, медичні кабінети.

Напередодні прийняття Закону голова профільного комітету ВР Данило Гетьманцев звернувся через свій Телеграм-канал до бізнесменів.

"Ми повинні прийняти кілька данностей, з якими нам доведеться жити: Система фіскалізації набуде чинності з 1 січня 2022 року.

Вона проста і дуже доступна. Запитайте наших ФОПів на єдиному податку, які вже встановили 70 тисяч РРО і продовжують встановлювати. Вона не вимагає обліку залишків та приходу товару (крім ювелірки, електроніки, ліків). РРО не обов'язково для встановлення у селах.

Друзі, всі ті, хто намагається переконати вас у невідповідності дійсності викладеного вище, -  шахраї. Будьте розумними, встановлюйте РРО та спокійно займайтеся бізнесом".

Отож, ФОПам пообіцяли просту та доступну фіскалізацію, а пересічним громадянам захист їх прав як споживачів.

Багато хто кинувся подавати заявки в банки, але там теж були не готові до такого повороту подій і обіцяли налагодити процес (на сьогодні деякі банки вже почали приймати заявки і надавати послуги).

З певними проблемами зіштовхнулися і підприємці, які замість касових апаратів обрали програмне забезпечення. Його можна встановити на звичайний смартфон, і це набагато дешевше, ніж придбання касового апарату. Однак тут почалися збої в системах розробників через навантаження, що багаторазово зросло.

А згідно із законодавством передбачені штрафи на невикористання РРО, невидачу фіскального чека або проведення через касу неповної суми. При цьому штраф - 100% вартості проданих товарів за перше порушення і 150% за кожне наступне...

А ось що розповіла нам начальник Олександрійської ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області Яніна Нечипоренко: "До нас масово звертаються підприємці з різними питаннями щодо встановлення і порядку використання касових апаратів.  Їх багато, але спробую відповісти на найпоширеніші.

Який тип апарату вибрати?

Це не має принципового значення, головне, щоб його було включено до Державного реєстру РРО в редакції наказу ДПС України від 13.01.2022 N19. Можна придбати звичайний класичний апарат, вартість якого близько 8 тис. гривень. Цими питаннями займається ПНВП "Базис" та  ФОП Роман Колєсніков – це офіційні представники сервісного обслуговування РРО у нашому місті. Можна взяти в оренду – зараз банки надають такі послуги.

Де взяти програмне забезпечення?

Державна податкова служба пропонує безкоштовну версію ПРРО "Каса", яка є у вільному доступі на офіційному сайті ДПС у банері "Програмні РРО" . Тут також знайдете весь інструктивний матеріал та відеоуроки з питань використання такого програмного забезпечення.

Якщо ви не бажаєте купувати класичний апарат, то можна використовувати комп'ютер, планшет, смартфон – у принципі, будь-який гаджет, який підтримує необхідні функції.

Як роздрукувати чек?

Якщо ви користуєтеся РРО, всі чеки автоматично потрапляють на сервер податкової служби. Перевірити їх можна, зайшовши до електронного кабінету платника податків. Щодо роздруківки чеків, то це робиться на вимогу покупця. Це можна зробити на будь-якому принтері або надати покупцеві, за його бажанням, електронний варіант чека шляхом сканування QR-коду.

Особливості застосування касових апаратів у сільській місцевості.

Тут хотілося б пояснити, що під селом мається на увазі саме село і ніщо інше. Тобто такі населені пункти, як, наприклад, Пантаївка, Олександрійське, Приютівка, Нова Прага не підпадають під правила, що поширюються на сільську місцевість. Тобто правила проведення розрахунків через касові апарати прив'язані до місця розташування господарської одиниці, а не до місця реєстрації підприємства або ФОП. Не можуть скористатися "сільською" пільгою з РРО ті підприємці, які здійснюють торгівлю на території села, наприклад, продуктами, але в одному приміщенні з ними інший підприємець здійснює торгівлю підакцизними товарами (алкогольними напоями та/або тютюновими виробами). Недоступною "сільська" пільга буде і тоді, коли ФОП одночасно із звичайною торгівлею здійснює реалізацію товарів через Інтернет.

Тож для сільської місцевості є два варіанти роботи: користуватися, як і всі інші підприємці, касовими апаратами, або вести документацію (Книгу обліку розрахункових операцій на господарську одиницю та Розрахункову книжку) вручну. Це означає, що на кожен товар, проданий впродовж дня, ви маєте надавати квитанції Розрахункової книжки, а наприкінці робочого дня вписати загальну суму в Книгу обліку розрахункових операцій. Також необхідно не пізніше 15 числа після кожного місяця надавати відповідний звіт до податкової інспекції.

Чи будуть штрафуватимуть за порушення законодавства?

Будуть. На даному етапі, як запевняє голова профільного парламентського комітету Данило Гетьманцев, підприємцям буде надано відстрочку до лютого - це планується закріпити на законодавчому рівні найближчими днями. Також до 31 березня діє мораторій на перевірку. Проте, слід пам'ятати, що всі операції фіксуються у базі податкової служби, і будь-яка підозріла діяльність або навпаки - бездіяльність, береться на замітку. Звичайно, до таких підприємців після зняття мораторію буде особлива увага.

На закінчення хотілося б сказати, що нововведення має велике значення у розвитку цивілізованих економічних відносин у нашій країні. За таким принципом працюють у всіх розвинених країнах світу і, якщо ми прагнемо їхнього рівня, то маємо це прийняти. Потрібно пам'ятати, що всі надходження єдиного податку надходять до місцевих бюджетів. А це дозволить значно збільшити їх можливості - спрямовувати кошти на соціально-економічний розвиток.

Можу сказати, що схоже протистояння нововведенням спостерігалося кілька років тому, коли в Україні запроваджувалась електронна звітність. Люди не розуміли її значення, їм здавалося, що вистоювати величезні черги під кабінетами простіше, ніж опанувати подання звітності в електронному вигляді, через Інтернет. Сьогодні це у минулому – усі звикли до нової форми роботи, а про черги вже забули.

Думаю, процес становлення в нашій свідомості займе деякий час, будуть незручності, невдоволення, це закономірно. А ми, податківці, зі свого боку, додамо максимум зусиль, щоб роз'яснити і допомогти.