ПРАВИЛА РОБОТИ з РРО для ФОПів-«ЄДИННИКІВ» у 2022 році

опубліковано 17 січня 2022 о 13:07 Розділ: Місцеві новини

Підприємці – платники єдиного податку, зверніть увагу!

 З 1 січня 2022 року закінчується перехідний період (п. 61 підрозділу 10 Розділу ХХ ПКУ) і застосування РРО платниками єдиного податку другої-четвертої груп стане обов’язковим. Ці правила не поширюються на ФОП-«єдинників» І групи. Та платників єдиного податку, які здійснюють діяльність на території села. Дане виключення не застосовується якщо:

• Одночасно здійснюється реалізація підакцизної продукції;

• Одночасно здійснюється дистанційна торгівля;

• Сільською радою прийнято рішення про обов‘язкове застосування РРО.

Застосування РРО є обов`язковим для тих суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (зі застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу.

Коротко пояснимо:

• застосування РРО передбачає внесення до пам’яті реєстратора певної операції і видачу покупцю певного документа;

• операція в цьому випадку має бути лише розрахункова. До них для продавців Закон про РРО відносить операції з продажу товарів, робіт, послуг або повернення коштів покупцю.  Такі розрахунки проводилися або готівкою або зі застосуванням платіжних карт;

• «чиста» безготівка (розрахунки з рахунку на рахунок без застосування платіжної карти, або оплата покупцем через касу банку на рахунок продавця) в пам'ять реєстратора не вноситься.

• не вносяться до РРО і неторгові операції з готівкою або платіжними картами – наприклад, виплата зарплати чи надання коштів під звіт, у позику тощо;

• покупець отримує документ про розрахунок. Види розрахункових документів, які має формувати РРО, та їх обов'язкові реквізити затверджує наказ Мінфіну від 21.01.2016 р. №13. До речі, в нього у 2021 році вносилися зміни.

2. Коли фізособи-«єдинники» ІІ-ІV груп зможуть не застосовувати РРО?

РРО може не застосовуватися при здійсненні розрахунків виключно у безготівковій формі. Податківці у своїх ІПК до цих видів розрахунків відносять такі:

• шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку;

•  шляхом внесення коштів через касу банку (у тому числі онлайн-банкінг), з використанням реквізитів рахунку за стандартом IBAN;

• у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку.

3. Реєстрація РРО

Перш ніж щось резервувати, ФОП має зробити певну підготовчу роботу.

По-перше, йому слід визначитися з типом РРО – апаратний чи програмний. Якщо апаратний, то якого виду, моделі чи буде ФОП його купувати, чи лише орендувати. І який ЦСО буде цей апарат обслуговувати (з ПРРО цей крок пропускається).

Після того, як РРО є та вже зрозуміло, у якому магазині він буде застосовуватися, починаємо процедуру реєстрації.

4. Реєстрація апаратного РРО

Реєстрація апаратного РРО здійснюється в ДПС за основним місцем обліку. При цьому подати документи для реєстрації можна як на папері, так і в електронній формі.

Для реєстрації РРО підприємець або його уповноважений представник подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі - реєстраційна заява) (додаток 1).

Представник може зареєструвати РРО за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження. Тобто потрібен паспорт і довіреність.

Реєстраційна заява має бути підписана ФОПом або його представником. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають обов’язковому заповненню.

Протягом двох робочих днів після отримання реєстраційної заяви, контролюючий орган відмовляє в реєстрації РРО, якщо:

• РРО вже зареєстрований;

• модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру РРО;

• РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві;

• ЦСО не включено до Реєстру Центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;

• щодо господарської одиниці, вказаної у заяві, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування ДПС  шляхом подання ф. №20-ОПП або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання;

• суб'єкта господарювання не включено до ЄДР;

• суб'єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано реєстраційну заяву;

• суб'єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

• щодо договору між ЦСО та суб’єктом господарювання про технічне обслуговування та ремонт РРО в контролюючому органі відсутнє повідомлення ЦСО про його укладання або згідно з таким повідомленням відповідний договір розірваний або припинений;

• у контролюючому органі наявні відомості про РРО як про викрадений;

• екземпляр моделі (модифікації) РРО, що реєструється, відсутній в реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій;

• суб’єкт господарювання є пов’язаною особою з ЦСО.

У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО ДПС не пізніше двох робочих днів з дня надходження реєстраційної заяви приймає рішення зареєструвати РРО, для чого формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС.

У день резервування фіскального номера РРО в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС контролюючим органом, де проводиться реєстрація РРО, ДПС надсилає до ЦСО інформацію у вигляді довідки про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій за формою №2-РРО.

Датою резервування фіскального номера РРО, яка зазначається в довідці про резервування фіскального номера, є дата, що відповідає даті формування фіскального номера РРО в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС.

Протягом трьох робочих днів з дати надсилання до ЦСО довідки про резервування фіскального номера РРО переводиться у фіскальний режим роботи.

Завершення процедури реєстрації РРО здійснюється на підставі довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО, примірники яких у день введення в експлуатацію ЦСО надсилає до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО.

Датою реєстрації РРО, яка зазначається в реєстраційному посвідченні, є дата, що відповідає даті внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС.

 Реєстрація програмного РРО

 Про правила реєстрації ПРРО.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО, що подається у електронній формі за основним місцем обліку ФОП як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись підприємцем.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для

ПРРО, ФОП повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Мінфіну від 06.06.2017 р. №557.

Підприємець може перевірити реєстрацію всіх зареєстрованих РРО та програмних РРО у відкритій частині Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС, в меню Реєстри у вкладці «Інформація про РРО» шляхом пошуку за їх даними.

 6. Оформлення накладеного платежу через РРО

У разі доставки товару поштою (кур'єрською службою) та проведення розрахункових операцій з відстроченням платежу або в кредит (тобто в тому числі і «накладений» платіж), необхідно забезпечити надання покупцеві разом з товаром розрахункового документа встановленої форми та змісту з позначенням у ньому форми оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу».

Тобто незважаючи на те, що при накладеному платежі кошти на рахунок зайдуть безготівково від фінансового посередника, продавець має надати покупцю розрахунковий документ – чек, що підтверджує придбання товару.

Водночас при подальшому отриманні коштів на свій рахунок від компанії-перевізника продавець додаткових розрахункових документів (про надходження оплати) не створює. Розрахунковий документ про отримання коштів у такому разі видає фінансова компанія - посередник, а покупцю оплата надходить безготівково шляхом перерахуванням з рахунку на рахунок.

Аналогічна ситуація і у випадку, коли доставка товару здійснюється найманим транспортом. Продавець разом з товаром передає через найманого перевізника розрахунковий документ на повну суму проведеної розрахункової операції зі зазначенням, зокрема, форми, якою здійснено остаточну оплату.

 7. Покупець самостійно оплачує після отримання товару

Якщо у випадку накладеного платежу на оплату обов’язку складання розрахункового документа не виникає, то якщо покупець самостійно оплачує товар - є нюанси.

Зокрема, у коментованій консультації податківці акцентують увагу, що обов'язок суб'єкта господарювання застосовувати РРО/ПРРО при отриманні оплати за товари (послуги) залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення:

• якщо оплату здійснено через банківські системи обслуговування за умови використання споживачем як можливого способу оплати, лише реквізитів розрахункового рахунку у форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010, що є аналогічною тим, що здійснені за допомогою відділень банківських установ, то застосовувати РРО не потрібно, оскільки відсутні ознаки розрахункової операції;

• якщо товар оплачується за допомогою реквізитів ЕПЗ (тобто номера картки), то кошти на рахунок продавця будуть надходити від еквайра, а не з розрахункового рахунку держателя ЕПЗ. Відповідно така операція буде вважатися і потребуватиме застосування РРО.

 8. Маєте застосовувати РРО – слід вести й облік товарних запасів

Ще з 26 листопада набрав чинності порядок та форма обліку товарних запасів.

Цей Порядок визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі - ФОП), які відповідно до Закону України від 06.07.1995року № 265/95 «Про застосування РРО, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зобов'язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, а саме:

ФОП, які обрали загальну систему оподаткування, або спрощену систему оподаткування за ставкою 3% , а також ФОП на єдиному податку будь-якої групи, які торгують такими трьома групами товарів:

- технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту;

- лікарськими засобами та виробами медичного призначення (ветеринарних препаратів та засобів для лікування тварин це не стосується!);

- ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Товарний облік не ведуть ФОП-єдинники, які одночасно: перебувають на єдиному податку 1, 2 та 3-ї групи за ставкою 5% (неплатники ПДВ) та не торгують трьома групами товарів, що зазначені вище.

9. Як діяти, якщо кошти надійшли в позаробочий час?

У випадку отримання оплати за замовлений споживачем товар (через інтернет) у позаробочий час, яка здійснена з використанням ЕПЗ продавця, РРО/ПРРО слід застосовувати на підставі виписки фінансової установи про надходження коштів не пізніше наступного робочого дня, з дотриманням хронології здійснення розрахункових операцій.

З 1 січня 2022 року будуть діяти нові штрафи за незастосування РРО

З 1 січня 2022 року діятимуть санкції, визначені ст. 17 Закону про РРО. А саме у разі проведення розрахункових операцій з використанням РРО, ПРРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання, застосовуються у таких розмірах:

• 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

• 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Зауважимо, що мораторій на застосування штрафів під час карантину не поширюється на штрафи за Законом про РРО.