У Петрово на "гарячій лінії" чергувала начальник ДПІ Наталія ПІКІНЕР

опубліковано 11 жовтня 2021 о 14:10 Розділ: Місцеві новини

Петрівською ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області 08.10.2021 року проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» під час якої відповідала на актуальні питання платників податків на тему «Застосування РРО та/або ПРРО. Актуальні питання» начальник Петрівської ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області Наталія ПІКІНЕР.

Основними питаннями, які було задано під час сеансу телефонного зв’язку були:

Чи обов'язково ФОП на загальній системі оподаткування застосовувати РРО та/або ПРРО

Норми встановлені п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265). Тобто, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні розрахункових операцій в готівковій в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) повинні застосовувати РРО та або ПРРО з дотриманням норм Закону № 265. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336), затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених у пп. 2, 3, 5, 6, 13, 14, 17, 22, 23, 27 Переліку, 500 тис. грн. на один суб’єкт господарювання, а визначених у пунктах 4 і 7 Переліку, – 250 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)). Для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1, 8 – 11, 15, 19 – 21, 24 – 26 Переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

Щодо змін до нормативно-правових актів з питань застосування РРО/ПРРО

У Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженому наказом Міністерства фінансів України, від 14 червня 2016 року № 547, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за № 918/29048, оновлено перелік обставин, що передбачають проведення операцій «службова видача» та «службове внесення», які не є фіскальними, на РРО, а саме:

- внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків, якщо такі внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій;

- реєстрація суми готівки, яка зберігається у місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту (службове внесення);

- реєстрація суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів (службова видача).

Зазначені операції уніфіковані та застосовуються тотожно як користувачами «традиційних» РРО, так і програмних.

Також уточнено строки зберігання та обов’язок платника надати до перевірки, під час її проведення актів «Про видачу коштів» та «Скасування помилково проведених через РРО сум розрахунків», а саме:

«Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки».

Який розмір штрафної санкції у випадку проведення розрахункових операцій без використання режиму програмування підакцизного товару?

Відповідно до п. 7 ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 №265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару застосовується фінансова санкція у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 5100 гривень

QR-код у фіскальному касовому чеку – обов’язково чи ні?

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п. 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 та від 08.06.2021 № 329 , фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – фіскальний касовий чек) має містити реквізити, зокрема, QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій фіскальний номер програмного РРО (рядок 26).

Згідно з приміткою 8 до форми № ФКЧ-1 «Фіскальний касовий чек на товари (послуги)», наведеній у додатку 1 до Положення № 13, QR-код зазначається у разі наявності.

При цьому, п. 3 Наказу № 306, який набрав чинності 01.08.2020, визначено, що до 01 серпня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині, зокрема, відображення QR-коду не поширюються на розрахункові документи, що створюються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності Наказом № 306.

До 01 серпня 2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності Наказу № 306, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до ст. 12 Закону № 265 з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до Наказу № 306.

Враховуючи викладене, QR-код у фіскальному касовому чеку зазначається у разі наявності в РРО відповідного програмного забезпечення

Петрівська ДПІ

ГУ ДПС у Кіровоградській області