У Петрівській ДПІ обговорили актуальні питання застосування РРО/ПРРО

опубліковано 14 червня 2021 о 10:43 Розділ: Місцеві новини

Петрівською ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області 07.06.2021 року проведено зустріч з платниками податків під час якої відповідала на питання платників податків на тему «Застосування РРО та/або ПРРО. Актуальні питання» начальник Петрівської ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області Наталія ПІКІНЕР.

Чи застосовуються РРО та/або ПРРО при реалізації продукції власного виробництва

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.

До продукції власного виробництва відноситься продукція, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили.

Чи обов'язково ФОП на загальній системі оподаткування застосовувати РРО та/або ПРРО

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Норми встановлені п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265). Тобто, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні розрахункових операцій в готівковій в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) повинні застосовувати РРО та або ПРРО з дотриманням норм Закону № 265. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336), затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених у пп. 2, 3, 5, 6, 13, 14, 17, 22, 23, 27 Переліку, 500 тис. грн. на один суб’єкт господарювання, а визначених у пунктах 4 і 7 Переліку, – 250 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)). Для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1, 8 – 11, 15, 19 – 21, 24 – 26 Переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

В яких випадках та на яких підставах здійснюється скасування реєстрації РРО?

Скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) відбувається у випадках, коли:
     1) суб’єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО;
     2) вичерпано строк служби РРО, вказаний у реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр екземплярів РРО) або у паспорті (формулярі) РРО, який не включений до Реєстру екземплярів РРО та був зареєстрований у контролюючому органі до створення Реєстру екземплярів РРО;
     3) закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО;
     4) РРО застосовується не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр РРО);
     5) виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Реєстру РРО;
     6) установчі документи суб’єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними;
     7) наявне судове рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання – банкрута;
     8) наявне судове рішення щодо припинення суб’єкта господарювання, що не пов’язане з банкрутством;
     9) суб’єкт господарювання – фізична особа – підприємець померла, а також у разі оголошення такої особи померлою, визнання недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності; 

    10) в контролюючих органах наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації припинення
11)викрадено РРО;

12)змінено власника РРО; ;
     13) щодо господарської одиниці, де використовується РРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання.
     14) суб’єкт господарювання у зв’язку із застосовуванням програмного РРО вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.

Форма №2-ПРРО: коли слід подавати до ДПС?

Користувачам програмного РРО про необхідність повідомляти податкову службу про вихід з ладу програмного реєстратора розрахункових операцій. При цьому, забороняється проводити розрахункові операції до моменту усунення несправностей. Це передбачено ст. 5 Закону України №265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Платник має самостійно оцінити працездатність ПРРО. Якщо роботу ПРРО відновлено одразу після його перезавантаження (короткотермінова зупинка), то ПРРО не вважається несправним і жодних повідомлень надавати не потрібно.

Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №2-ПРРО подається у разі виявлення несправностей ПРРО або його викрадення чи компрометації особистого ключа. В такому випадку суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування  вказане Повідомлення. Слід пам’ятати, що після усунення несправностей для відновлення роботи ПРРО суб’єкт господарювання зобов’язаний подати Заяву з позначкою «Відновлення роботи».

Якщо така Заява не надійде протягом місяця, до Реєстру вноситься запис про скасування реєстрації ПРРО.

Який розмір штрафної санкції у випадку проведення розрахункових операцій без використання режиму програмування підакцизного товару?

Відповідно до п. 7 ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 №265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару застосовується фінансова санкція у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 5100 гривень

Петрівська ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області