Нещодавно начальником Новоукраїнської ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області Гальченко Сергієм проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Новації у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій».
Пропонуємо Вашій увазі відповіді на найактуальніші питання:
1. Коли у фізичної особи – підприємця платника єдиного податку на другій групі виникає обов’язок реєстрації РРО?
Законом України від 01 грудня 2020 року № 1017–ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі - Закон № 1017) встановлено, щообов’язок застосування РРО для всіх ФОП-«єдинників» другої - четвертої групи виникне з 01 січня 2022 року.
2. Чи повинні з 01 січня 2021 року платники єдиного податку, які здійснюють реалізацію товарів через Інтернет застосовувати РРО?
Відповідно до Закону №1017 обов’язкове застосування РРО для ФОП-«єдинників», які відносяться до ризикових видів діяльності, зокрема – реалізація товарів у мережі Інтернет, текстилю, автозапчастин та вживаних товарів, діяльність ресторанів, готелів, та туристичних агентств перенесено до 01 січня 2022 року. Платники єдиного податку, які здійснюють реалізацію лікарських засобів та медичних виробів, медичних послуг, складної побутової техніки та ювелірних виробів обов’язково застосовують РРО.
3. Який максимальний обсяг доходу, що дозволяє не застосовувати РРО?
Відповідно до змін внесених Законом №1017 до пункту 61 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що наберуть чинність з 01 січня 2021 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями) обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
4. Який розмір штрафної санкції у випадку проведення розрахункових операцій без використання режиму програмування підакцизного товару?
Відповідно до п. 7 ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 №265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару застосовується фінансова санкція у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 5100 гривень.
Новоукраїнська ДПІ
ГУ ДПС у Кіровоградській області