У Новоархангельській ДПІ відбулась „гаряча лінія” з питання «Про внесення змін до Податкового кодексу України внесених Законом України №466»

опубліковано 21 серпня 2020 о 08:08 Розділ: Місцеві новини

Днями у Новоархангельській ДПІ Голованівського управління ГУ ДПС у Кіровоградській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» тему: «Про внесення змін до Податкового кодексу України внесених Законом України №466».

На питання додзвонювачів відповідала начальник Новоархангельської ДПІ Голованівського управління ГУ ДПС у Кіровоградській області Ірина КЛИМАНСЬКА.

Наводимо відповіді на актуальні питання, які виникли у платників податків.

1. Які відбулися зміни у спрощеній системі оподаткування у зв’язку з прийняттям ЗУ №466 від 16.01.2020 року»?

Відповідь:

– виключено вантажні авто з об'єктів, які не підлягають амортизації ФОП на загальній системі оподаткування;

– зменшено із 15-ти до 10-ти днів строк, до закінчення якого платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5% може подати заяву про зміну ставки цього податку на 3% + 20% ПДВ;

– обмежено поширення пільги у вигляді земельного податку на платників єдиного податку 1-3 груп при наданні нерухомого майна в оренду;

– визначено, що анулювання реєстрації єдиного податку можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1020 грн.

2. Яка запроваджується відповідальність платників податків та контролюючих органів у зв’язку з прийняттям змін до ПКУ?

Відповідь:

Запроваджується нова концепція відповідальності, яка передбачає:

– обов’язковий аналіз та доведення контролюючими органами наявності умислу та вини платника податків при вчиненні податкового правопорушення;

– притягнення до фінансової відповідальності платника податків за вчинення податкового правопорушення здійснюється за умови наявності в діянні вини, крім деяких податкових правопорушень відповідальність за які настає незалежно від наявності вини (відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; неподання у строки документів для взяття на облік, здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків банком або іншою фінансовою установою до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу; неповідомлення фізичними особами-підприємцями про свій статус банку при відкритті рахунку тощо);

– визначення обставин, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення податкового правопорушення (під впливом погрози, примусу, матеріальну, службову чи іншу залежність; збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення);

– визначення додаткових обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків, зокрема вчинення діяння: особою, що діяла у відповідності до висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду, зразкової справи Верховного Суду щодо застосування норми права, від якої в подальшому було відступлено; внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів;

– зменшення розміру штрафів за вчинення податкового правопорушення на 50 відсотків у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом'якшує відповідальність;

– відповідальність контролюючих органів за вчинення податкових правопорушень незалежно від наявності вини;

– визначення фіксованого розміру компенсації шкоди (одна мінімальна заробітна плата) заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, для отримання якої платнику податків необхідно довести лише факт протиправності рішень, дій бездіяльності контролюючих органів (прийняття незаконного рішення, що призвели до втрати особою статусу платника податку; невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та/або порушення строків початку проведення камеральної перевірки, перешкоджання звільненню майна особи з-під режиму тимчасово затримання тощо);

– визначення переліку видів шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, які можуть бути заявлені платником податків до відшкодування (вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна; додаткові витрати, понесені платником податку (штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку, вартість додаткових робіт, послуг, додатково витрачених матеріалів тощо); витрати, пов'язані з адміністративним та/або судовим оскарженням тощо). Сума такого відшкодування не повинна перевищувати 50 розмірів мінімальної заробітної плати.

Також законом передбачено:

– скасування штрафних санкції до фізичних осіб у разі неподання або порушення строків подання інформації для формування Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (у разі зміни ПІБ, адреси тощо);

– скасування штрафний санкцій у випадках, коли помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, в тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом;

– збільшення у 2 рази штрафів для платників податків за окремі порушення у сфері адміністрування податків (ст. 117, 118, 119, 119­-1, п. 120.1, п. 121.1 ПКУ та інші: порушення порядку взяття на облік у контролюючих органах – до 2 040 грн.; строку та порядку подання інформації про відкриття (закриття) банківських рахунків – до 680 грн.; порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків – до 2 040 грн.; порядку подання інформації контролюючим органам про угоди щодо оренди об’єктів нерухомості, новий штраф – до 1 360 грн. та строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів – до 4 080 грн.).

Якщо платником податків до 23.05.2020 було не подано або несвоєчасно подано податкову звітність, то при винесенні податкового повідомлення-рішення після 23.05.2020, застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірах, передбачених п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, чинним на день прийняття податкового повідомлення-рішення, а саме:

- 340 грн. – за кожне неподання (несвоєчасне подання) декларації (розрахунку);

- 1020 грн. – при повторному порушенні за несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) платником податків за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку).

Пунктом 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 120 ПКУ передбачені штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності.

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» з 23 травня 2020 року внесено зміни, зокрема, до п. 120.1 ст. 120 ПКУ, згідно з якими збільшено розмір штрафної (фінансової) санкції з 170 грн. до 340 грн. за кожне неподання або несвоєчасне подання платником податків податкових декларацій (розрахунків).

Також встановлено штрафні санкції:

– у розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1200 грн (має бути 1020 грн - ред.), для кожної несвоєчасно зареєстрованої податкової накладної для операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від ПДВ, або які оподатковуються за нульовою ставкою та ін. (п. 120-1.1);

– у розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 3400 грн, для кожної податкової накладної, яка не зареєстрована для операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від ПДВ або які оподатковуються за нульовою ставкою (п. 120-1.2);

– за неподання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії – у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи за кожний такий факт (більше 210 200 грн), несвоєчасне подання 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи за кожний такий факт (більше 105 100 грн.) (п. 120.7) та інші;

– усунення неузгодженостей та розбіжностей у нормах Кодексу щодо нарахування пені за актами перевірок.

Голованівське управління ГУ ДПС у Кіровоградській області