У Добровеличківській ДПІ проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Застосування РРО та/або ПРРО. Актуальні питання»

З метою підвищення податкової культури громадян та роз’яснення окремих положень законодавства начальником Добровеличківської ДПІ Сергієм Поліщуком проведено сеанс телефонного зв’язку «Гаряча лінія» на якому обговорювались питання платників податків на тему «Застосування РРО та/або ПРРО. Актуальні питання». 

Основними питаннями, які було обговорювалися та на які було надано відповіді під час сеансу телефонного зв’язку були:

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП).

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316604), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє шляхом подання в електронній формі повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованих/удосконалених сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО, за формою № 5-ПРРО (J/F1391802).

Питання  обмеження розрахунків готівкою між фізичними особами та фізичними особами – підприємцями із суб’єктами господарювання встановлюються і регулюються Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148). Також зазначеним положенням визначається Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі – установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі – фізичні особи – підприємці) (далі разом у тексті – суб’єкти господарювання), фізичними особами. Відповідно до пункту 6 розділу ІI Положення № 148 суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) гривень включно;

2) з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень включно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується. Обмеження, встановлене в пункті 6 розділу II цього Положення, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту. Також пунктом 7 розділу ІI Положення № 148 визначено, що фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:

1) із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50000 (п’ятдесят тисяч) гривень включно.

Платежі на суму, що перевищує 50000 гривень, проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки;

2) між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень включно.

Платежі на суму, яка перевищує 50000 гривень, здійснюються шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення та/або переказу коштів на рахунки.

Повідомлено платникам, що оскільки пункти 6 та 7 розділу ІІ Положення № 148 визначають обмеження лише для готівкових розрахунків, то суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки у безготівковій формі за допомогою електронних платіжних засобів (POS-термінал, інтернет-еквайринг) протягом одного дня за одними або кількома платіжними документами з фізичними особами та фізичними – особами підприємцями без обмежень суми протягом одного дня.

Було наголошено, що використання ПРРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним заборонено! Така діяльність проводиться виключно через належним чином зареєстровані РРО.

Піднімалися і інші питання, а саме:

- особливості визначення «першого» та «наступного» порушення, пов’язаного із неналежним застосуванням РРО/ПРРО 
Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. 

Згідно з ст. 2 Закону № 265 розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. 

- покладання обов’язку щодо  застосовування РРО/ПРРО

Так, на суб’єкта господарювання покладається обов’язок застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні кожної розрахункової операції. 

Згідно з підпунктом 113.3 статі 113 Податкового кодексу України, у разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо. 

Вищезазначене узгоджується з судовою практикою Верховного Суду (постанова від 22.02.2022 у справі № 640/4426/19), оскільки продаж товару без застосування РРО та/або ПРРО не є триваючим порушенням, а невидача касового чеку, під час кожного продажу товару, визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО та/або ПРРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, тобто наступне незастосування РРО та/або ПРРО чи невидача чеку, буде вважатись повторним порушенням. 

При цьому кваліфікуючою ознакою такого правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень. 

- факти  неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО

У разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО, до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції, зокрема, за першу з таких операцій – штраф, як за перше порушення, а за кожну наступну – як за наступне порушення. 

Кожному платнику було наголошено, що з 01.08.2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30.06.2023 року № 3219-ІХ, який, зокрема, вносить зміни в частині застосування відповідальності за порушення вимог Закону про РРО.

Обов’язок використання РРО/ПРРО під час здійснення розрахункових операцій набрав чинності ще із 01.01.2022 року, але тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО) не застосовують, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів (п. 12 розділ ІІ Закону про РРО).

Тож, використання РРО/ПРРО наразі є обовязковим для: 

- ФОП ІІ-ІV груп незалежно від виду діяльності та обсягу доходута ФОП на загальній системі оподаткування. 

Виняток становлять: 

- ФОП І групи; 

- ФОП, які приймають оплату виключно банківськими переказами на реквізити IBAN, E-banking; 

- ФОП ІІ-ІV груп, які здійснюють торгівлю на селі за умов коли річний обсяг доходу на один структурний підрозділ за рік не перевищує 1 млн грн; торгівля здійснюється не в одному торговельному об’єкті з підакцизними товарами; суб’єкт господарювання не здійснює дистанційну торгівлю товарами; орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про обов’язкове застосування РРО.

Суб’єкти господарювання, на яких поширюється дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», для здійснення розрахункових операцій в готівковій та/або безготівковій формі зобов’язані зареєструвати РРО або ПРРО в контролюючих органах. Також суб’єкт господарювання обирає самостійно – РРО чи ПРРО він буде застосовувати для проведення розрахункових операцій. Процедури реєстрації РРО/ПРРО врегульовані відповідними порядками, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 року № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій». Ці процедури максимально спрощені, враховують специфіку роботи РРО та ПРРО і здійснюються за заявницьким принципом. Це програмне рішення розміщено у відкритому доступі на відповідних цифрових платформах. Версії програмного забезпечення для ПРРО від ДПС оновлюються. Вибір суб’єкта господарювання щодо застосування ним у своїй господарській діяльності безоплатного, комерційного чи власного ПРРО, або РРО, не обмежується. 

Добровеличківська ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області