Долинська ДПІ: проведено семінар із суб'єктами господарювання

З метою роз’яснення положень податкового законодавства начальником Долинської ДПІ Оленою ТКАЧЕНКО 13.09.2023 року, в приміщенні Долинської міської ради, проведено семінар з СГД-фізичними особами платниками єдиного податку I – IV груп, які зареєстровані та здійснюють господарську діяльність на території сіл, селища та міста Долинської територіальної громади, щодо застосування РРО/ПРРО, необхідності та умов застосування розрахункових книжок при продажу товарів в сільській місцевості. Відповідальність ФОПів за незастосування РРО/ПРРО та розрахункових квитанцій (РК). На семінарі були присутні 11 СГД.

До початку семінару заступник міського голови Олександр КЛИМЧУК подякував підприємцям за те що виділили час для участь у семінарі.

Питання які розглядалися на семінарі, були:

Брати чи не брати РРО?  

РРО НЕ потрібен ФОПам 1 групи. Це ті підприємці, які не мають найманих працівників і займаються роздрібною торгівлею за готівку на ринках, або ті, хто працює за моделлю бізнесу B2B. Якщо підприємець працює з таким самим ФОПом та юридичними особами та здійснює розрахунки через банк, то у нього не буде угод, які вимагають застосування реєстратора. Але щоб не встановлювати касовий апарат, дохід ФОП першої групи не повинен перевищувати 1118,9 тис. грн.

РРО потрібен ФОПам 2, 3 та 4 групи якщо ваші клієнти розплачуються готівкою або банківською карткою. Тобто якщо ви маєте інтернет-магазин і використовуєте платіжні системи iPay, LiqPay, WayForPay, Monobank, Portmone та інші сервіси дистанційної оплати Приват24, MONOBANK, Ощад24/7 і так далі. У цьому разі вважається, що ФОП приймає оплату карткою. 

РРО НЕ потрібен ФОПам 2, 3 або 4 групи, якщо клієнт сплатив послуги одним з наступних способів:

Готівкою через касу банку. Це може бути оплата за номером IBAN або реквізитами бізнес-картки. Картка покупця не бере участі у розрахунках, РРО не застосовується.
З поточного рахунку на рахунок продавця через платіжне доручення, без використання платіжної картки.
Через термінал самообслуговування, використовуючи готівку або картку. Тільки якщо це банківський фіскалізований термінал на території банку чи продавця, а не ПТКС небанківських фінустанов. За випискою банку складно зрозуміти, через який ПТКС сплатив клієнт, тож ФОП сам вирішує — проводити таку операцію через РРО чи ні.
Посереднику. В такому разі посередником може бути Нова пошта, Укрпошта та будь-яка служба доставки. Якщо клієнт оплачує посилку під час отримання (післяплата) та поштовий оператор приймає оплату та переказує гроші на ваш рахунок, РРО можна не використовувати. Для вас така операція вважатиметься безготівковою. Чек РРО у такому разі клієнту видає поштовий оператор.
Звертаємо увагу, що 23 грудня 2021 року внесено зміни до постанови №1336, якими передбачено, що роздрібна торгівля на території села

товарами (крім підакцизних товарів) фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, може здійснюватись без застосування РРО/ПРРО (за умови використання ними розрахункових книжок та КОРО).

Розрахункова книжка — це нумеровані квитанції, продавець видає їх під час оформлення покупки, коли працює без касового апарата.

Коли використовують?

Розрахункову книжку використовують у парі з КОРО, коли РРО зламався чи на точці відключили електроенергію, щоб не зупиняти торгівлю й оформляти продажі. Або якщо працюєте без касового апарату, але з КОРО.

Можна не реєструвати КОРО й РК, але тоді в разі поломки РРО не зможете торгувати, допоки не підключите резервний апарат.

Коли РРО не працює?

На точці немає світла або апарат зламався — дістаєте КОРО й РК, продовжуєте роботу й записуєте суми розрахунків.
Коли касовий апарат запрацює, проведіть через нього всі операції, що були, поки він не працював. І сформуйте Z-звіт.
Готівку, яку зберігаєте на місці розрахунків, внесіть із позначкою «Службове внесення».
А з позначкою «Службова видача» в корінець записуєте готівку, яку СПД вилучає протягом робочого дня.
Книги на РРО не реєстрували — приймати гроші від клієнтів із неробочим РРО вам заборонено.
Коли ФОП ведуть КОРО

У ряді випадків РРО  можна не використовувати, але треба використовувати РК і КОРО:

торгівля продтоварами — стосується єдинників. Це продукти: перероблені й ні, вода в пляшках, безалкоголка, сюди ж входять жувальні гумки й БАДи. Алкоголь теж належить до цієї категорії продуктів, але торгувати ним можна лише з РРО. Це стосується і торгівлі пивом у роздріб у пляшках і бляшанках;
пересувна торгівля — автомагазини, хот-доги й кава на колесах тощо;
торгівля на ринках і ярмарках. Виняток — торгівля в магазинчиках, кіосках, палатках, павільйонах, із контейнерів, розташованих на ринках.
надання турпослуг, проведення екскурсій, якщо розрахунки здійснюєте в приміщенні.

Кому необхідно реєструвати та вести КОРО?

Книгу обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) потрібно реєструвати та вести у випадках, зазначених у Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547 (далі – Порядок ведення КОРО).

Так, згідно з п. 1 гл.1 р. ІІ Порядку ведення КОРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані зареєструвати КОРО. Ця вимога не розповсюджується на тих суб’єктів господарювання, які прийняли рішення про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії.

Такі суб’єкти господарювання можуть скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування (якщо вони використовували КОРО на РРО). У цьому разі вони не зможуть здійснювати розрахункові операції у період відключення електроенергії або виходу з ладу РРО.
Використання КОРО на період відсутності електроенергії або виходу з ладу РРО для проведення розрахункових операцій передбачено лише для класичного РРО (п.2 р. ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 року № 547.

Як застосовувати ПРРО, якщо є перебої у постачанні інтернет послуг?

У разі застосування ПРРО в онлайнрежимі (через систему інтернет) ПРРО краще застосовувати коли є стійкий інтернет. Якщо пропадає інтернет то дозволяється робота не більше 168 годин на 1 суб’єкта в місяць. Якщо у суб’єкта 5 ПРРО то на 1 СГД.

Для ПРРО передбачено інший порядок роботи. А саме, на період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером ДПС проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн. На період виходу з ладу програмного РРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей. Водночас можна користуватись зареєстрованим резервним РРО (п. 12 р. ІІ, п.1 р. V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіна від 23.06.2020 року № 317 (далі – Порядок застосування ПРРО).

Таким чином, у разі застосування ПРРО КОРО не використовується на період виходу з ладу ПРРО або відсутності електроенергії чи зв’язку.

Скільки зберігати РК?

Зберігати розрахункові книжки треба три роки після дати закінчення, як і КОРО .

Якщо в СПД немає бухгалтера, до останньої сторінки КОРО треба підклеїти акти про видачу грошей і про скасування помилково проведених через РРО сум (консультація в ЗІР, підкатегорія 109.07). Якщо є бухгалтерія — вона зберігає акти три роки.

Звітність

Форму № ЗВР-1 про використання КОРО й РК подаєте, якщо:

КОРО + РК на господиницю використовуєте при розрахунках. Звітуєте щомісяця. Заповнюєте в розрізі всіх КОРО, які використовували;
КОРО + РК на РРО. Подаєте, тільки якщо використовували РК, коли не працював касовий апарат.
У складі звіту податківці зобов'язують СПД подати ще й довідку за розрахунковими квитанціями, які використовували (Порядок № 13). Незважаючи на те, що після відновлення роботи РРО дані за продажами через РК вносите в пристрій, а податкова все одно отримає за ними електронний звіт. 

Подаєте звіт до 15-го числа місяця, що настає після звітного. Якщо це вихідний або свято — переноситься на наступний робочий день.

Уточнюючий звіт № ЗВР-1 не передбачений .

Штрафи

Якщо з'ясується, що ви провели розрахунок через РК на не повну суму покупки або взагалі проводили розрахунки без РК.

100 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше; 
150 відсотків вартості проданих з порушенням товарів – за кожне наступне вчинене порушення. 
Не використовуєте РК, хоча за законом повинні, або використовуєте незареєстровану книжку чи порушили порядок використання, не зберігали три роки — штраф 340 грн (20 НМДГ).

Прострочили подання звіту № ЗВР-1 або зовсім не подали — штраф 170 грн. За повторне порушення протягом року — від 170 до 340 грн.

Відновлення відповідальності за порушення вимог закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з 01.08.2023 та з 01.10.2023 року 

У зв’язку з набранням з 01.08.2023 чинності Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) штрафні (фінансові) санкції, за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», до суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та пов’язані із здійсненням розрахунків за товари (послуги) без застосування РРО/ПРРО, та/або невидачу відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункової операції, застосовуються у розмірі: 
100 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше; 
150 відсотків вартості проданих з порушенням товарів – за кожне наступне вчинене порушення. 
Зазначені штрафні (фінансові) санкції, до 01.08.2023 року, застосовуються з урахуванням особливостей визначених пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів. 
Починаючи з 01.08.2023, зазначені вище штрафні (фінансові), окрім суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері продажу підакцизних товарів, також застосовуватимуться і до суб’єктів господарювання у сферах купівлі/продажу іноземної валюти, організації та проведення азартних ігор. 
Крім того, у період з 1 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану на території України, до фізичних осіб підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або надають послуги, фінансова відповідальність за: 
проведення розрахункових операцій з використанням РРО, ПРРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); 
не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; 
невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання,
застосовується у таких розмірах: 

25 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
50 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Таким чином, фінансову відповідальність до фізичних осіб підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім ризикових груп товарів) або надають послуги, знижено. 

 З 01.10.2023 штрафні фінансові санкції застосовуються до всіх платників податків, що допустили порушення.

Присутнім на семінарі підприємцям надані інформаційні матеріали з питань які виникають в роботі з РРО/ПРРО та КОРО/РК, та відповідальність за їх не використання.

Долинської ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області