У Кропивницькій ДПІ проведено сеанс телефонного зв'язку "гаряча лінія" на тему «Актуальні питання декларування доходів громадян»

Заступником начальника управління – начальником Кропивницького відділу податків і зборів з фізичних осіб управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області Ольгою Місюнею 09.03.2021 року проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання декларування доходів громадян».

Надаємо найактуальніші запитання платників податків та відповіді на них.

1. Який термін повернення ПДФО платнику податку внаслідок застосування права на податкову знижку?

Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

2. Які строки подання декларації та сплати нарахованих податків і зборів?

Фізичні особи не підприємці, подають декларацію про отримані доходи дo 1 травня 2021 року. А декларацію на отримання податкової знижки, громадяни подають – до 31 грудня 2021 року включно. Сплатити податкове зобов’язання - до 1 серпня 2021 року.

3. Чи потрібно платити податок з доходу, отриманого з продажу власної сільськогосподарської продукції?

Декларувати доходи потрібно і одноосібникам, які самостійно обробляють власні земельні ділянки (паї) загальною площею понад 2 гектари та отримують доходи від продажу сільськогосподарської продукції (пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Громадянин-одноосібник визначає свої податкові зобов’язання за результатами звітного року у річній Декларації та сплачує податок на доходи фізичних осіб з таких доходів за своєю податковою адресою.

4. Чи потрібно декларувати доходи, отримані за межами України?

Податковим кодексом України встановлено, що платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, іноземні доходи – доходи, отримані з джерел за межами України.

Дохід, отриманий з джерел за межами України, – будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи, зокрема доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами тощо.

Податковим кодексом України встановлено, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 Кодексу.

Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним.

Відповідальним  за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з іноземних доходів є сам платник податку.

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 Кодексу).

5. Які витрати включаються до декларації у зв»язку з використанням права на податкову знижку?

Згідно з положеннями статті 166 Податкового кодексу визначено перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, зокрема якщо громадяни сплачували протягом року:

– за навчання закладам освіти за себе або членів сім’ї першого ступеня споріднення;

– проценти за іпотечним житловим кредитом;

– суму страхових внесків, премій та пенсійних внесків страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, установі банку за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський депозитний рахунок, на пенсійні вклади за себе або членів своєї сім’ї;

– на будівництво (придбання) доступного житла;

– оплату вартості державних послуг, пов’язаних з всиновленням дитини;

– переобладнання транспортного засобу;

– допоміжні репродуктивні технології.

6. Які ставки застосовуються при оподаткуванні доходів у вигляді спадщини?

Оподаткування об’єктів спадщини залежить від ступеня споріднення спадкодавця і спадкоємця та резидентського статусу.

За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;

За ставкою 5% оподатковується вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

Ставка 18% застосовується для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Отже, фізичні особи, що одержали дохід у вигляді спадщини, який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такої спадщини до складу загального річного оподатковуваного доходу.

Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується за ставками 5% та 18%, зобов’язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року (не пізніше 30 квітня 2021 року).