Новоархангельською ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»

У Новоархангельській ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання у застосуванні програмних РРО». На запитання платників податків відповідала начальник - Новоархангельської ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області Ірина КЛИМАНСЬКА

Так, наведемо найактуальніші питання платників:

1)Які СГ повинні використовувати РРО або ПРРО з 1 січня 2021 року?

 З 1 січня використання РРО є обов'язковим тільки для тих платників єдиного податку 2-4 груп, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

2) Які ліміти доходів платників єдиного податку у 2021 році?

Для платників ЄП 1-ї групи, 834 МЗП - для платників ЄП 2-ї групи та 1167 МЗП для єдиноподатників 3-ї групи. Станом 01.01.2021 року це становить - 1 002 000 грн., 5 004 000 грн. та 7 002 000 грн. відповідно. А у наступні роки ліміти, скоріш за все, будуть зростати разом із зростанням розміру мінімальної заробітної плати, що передбачається Законом «Про Державний бюджет України» на кожний рік. Зміни щодо лімітів доходу платників ЄП набули чинності з 01.01.2021 р.

3) Які є типи програмних РРО?

Інформуємо  суб’єктів господарювання, що з метою заповнення розділу 4 «Дані щодо ПРРО» заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. №1-ПРРО (далі – Заява за ф. №1-ПРРО), поняття тип програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) означає:

• тип ПРРО «стаціонарний» означає, що такий програмний РРО встановлений на конкретну господарську одиницю та використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві за ф. №1-ПРРО;

• тип ПРРО «пересувний» означає, що такий програмний РРО зареєстрований на конкретну господарську одиницю (наприклад автомобіль), але може використовуватися на всій території України на такій господарській одиниці;

• тип ПРРО «каса самообслуговування» означає, що такий програмний РРО встановлений на конкретну господарську одиницю та використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві за ф. №1-ПРРО, при цьому його застосування не передбачає залучення касира (наприклад платіжний термінал);

• тип ПРРО «стаціонарний» означає, що такий програмний РРО встановлений на конкретну господарську одиницю та використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві за ф. №1-ПРРО;

• тип ПРРО «пересувний» означає, що такий програмний РРО зареєстрований на конкретну господарську одиницю (наприклад автомобіль), але може використовуватися на всій території України на такій господарській одиниці;

• тип ПРРО «каса самообслуговування» означає, що такий програмний РРО встановлений на конкретну господарську одиницю та використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві за ф. №1-ПРРО, при цьому його застосування не передбачає залучення касира (наприклад платіжний термінал);

• тип ПРРО «інтернет торгівля» означає, що такий програмний РРО встановлений на конкретну господарську одиницю і використовується за використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві за ф. №1-ПРРО, та при його застосуванні можливе залучення касира (інтернет-магазин (сайт).

Нагадуємо, що суб’єкти господарювання можуть зареєструвати програмний РРО, скориставшись безкоштовним програмним рішенням, яке розміщено на веб-сайті ДПС України у банері «Програмні РРО».

4) Продаж товарів через інтернет-магазини: які платники єдиного податку мають застосовувати РРО?

Фізичні особи — підприємці при продажу товарів через інтернет-магазини зобов’язані застосовувати РРО у разі оплати покупцями за такі товари готівкою або карткою. При цьому інтернет-магазин зобов'язаний надати покупцеві розрахунковий документ установленої форми (фіскальний чек) на повну суму проведеної операції. Це визначено ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР. Водночас у разі здійснення розрахунків лише в безготівковій формі (з розрахункового рахунка на розрахунковий рахунок чи через касу банку) застосування РРО, програмних РРО не є обов’язковим. Також з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються фізичними особами – підприємцями, платниками єдиного податку другої — четвертої груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року (1 320 000 грн), крім видів діяльності, для яких застосування РРО є обов’язковим. До таких видів діяльності відноситься торгівля технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту, лікарськими засобами, ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, виробами медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я. 

5)Як скасувати помилково проведену суму розрахунку через РРО та/або ПРРО?

Інформуємо, що реєстрація видачі коштів при скасуванні помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Водночас суб’єкти господарювання, які застосовують програмні РРО (далі – ПРРО), можуть використати операцію «сторно», однак до моменту реєстрації наступного розрахункового документа таким ПРРО. У такому разі, якщо сформований розрахунковий документ через ПРРО із помилковою сумою за розрахункову операцію, то така операція скасовується шляхом наступної реєстрації операції «сторно» із реєстрацією такої операції на фіскальному сервері, формуванням фіскального номера розрахункового документа на таку операцію та зазначенням фіскального номера розрахункового документа, який сторнується.

За фактом видачі коштів та скасуванням помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку, помилкової форми оплати складаються акти. Так, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів.

Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.

Зазначені акти передаються до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти слід зберігати у будь-який зручний та не заборонений чинним законодавством спосіб.

Разом з тим, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.

 

Новоархангельська ДПІ ГУ ДПС

у Кіровоградській області