Договір оренди землі — це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. 
    Укладення договору оренди земельної ділянки здійснюється: 
    - щодо земель приватної власності: 
    за згодою орендодавця та особи, яка вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку; 
    - щодо земель державної або комунальної власності: 
    на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування – орендодавця, або за результатами аукціону; 
    на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування. 
    Істотні умови договору оренди земельної ділянки: 
      -      
       орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду, відповідальності за її несплату, а також інші умови, встановлені за домовленістю сторін.     
     
    Якщо договір не містить хоча б одну із зазначених істотних умов, у майбутньому він може бути визнаний неукладеним у судовому порядку. 
    У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об’єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи. 
    Інші умови у договорі оренди землі можуть зазначатися лише за згодою сторін. 
    Земельна ділянка за договором оренди землі вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. 
    Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди. 
    У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.