Податковий кодекс не містить особливих положень, що регулюють порядок обкладення ПДВ у разі падежу сільськогосподарських тварин. Дане питання необхідно розглядати за загальними правилами.
Відповідно до п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважаються ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника.
Підпунктом 14.1.138 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу визначено, що основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Таким чином, для з’ясування питання щодо оподаткування податком на додану вартість падежу сільськогосподарських тварин, необхідно визначити чи відносяться вони до основних засобів.
За загальними правилами ліквідацію необоротних активів (до яких відносяться й основні засоби) прирівнюють до постачання товарів (абзац „д” п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу). Останнім абзацом п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу визначено, що не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.
Аналогічну норму зафіксовано й у п.189.9 ст.189 Податкового кодексу, що визначає базу оподаткування при ліквідації основних засобів. Отже, якщо відповідно до п.п.14.1.138 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу сільськогосподарські тварини відносяться до основних засобів, то при їх ліквідації внаслідок дії обставин непереборної сили, податок на додану вартість не нараховується. Підставою для використання даної норми повинен бути документ, який свідчить про те, що ліквідація тварин відбулася не за бажанням підприємства, а через незалежні від нього причини (хворобу, стихійне лихо, епідемію, тощо).
У разі, якщо сільськогосподарські тварини не відносяться до основних, то відповідно до другого абзацу п.189.9 ст.189 Податкового кодексу така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
Якщо податковий кредит щодо витрат на вирощування таких тварин підприємство відобразило у спецрежимній декларації з ПДВ, то визначену суму податкового зобов’язання необхідно включити до рядка 1 саме цієї декларації з ПДВ.
Управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДФС в області