Згідно з п.291.3 ст.291 Податкового кодексу юридична особа чи фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам та реєструється платником єдиного податку у порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Податкового кодексу.
Відповідно до абз.2 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу друга група платників єдиного податку – це фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.
Разом з тим, абзацом восьмим пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню).
Відповідно до Національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» «Телекомунікації (електрозв'язок)» (КВЕД 61) включає:
- діяльність у сфері проводового електрозв'язку (КВЕД 61.1);
- діяльність у сфері безпроводового електрозв'язку (КВЕД 61.2);
- діяльність у сфері супутникового електрозв'язку (КВЕД 61.3);
- інша діяльність у сфері електрозв'язку (КВЕД 61.9).
Згідно наказу Державного комітету статистики України від 23.12.2011 року №396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» інша діяльність у сфері електрозв'язку (КВЕД 61.9), включає:
надання спеціалізованих телекомунікаційних додатків, таких як супутниковий трекінг (визначення місцезнаходження через супутник), комунікаційна телеметрія (техніка вимірювання відстані), та експлуатацію радіолокаційних станцій;
експлуатацію супутникових терміналів, функціонально пов’язаних з однією або більше наземними телекомунікаційними системами та здатними передавати й одержувати дані від супутникових систем;
надання доступу до мережі Інтернет через мережі, встановлені між клієнтами та Інтернет-провайдерами, що не належать або контролюють ISP, таких як комутований доступ до мережі Інтернет тощо;
надання телефонного зв’язку та доступу до мережі Інтернет в загальнодоступних будівлях;
надання телекомунікаційних послуг за допомогою існуючих телекомунікаційних з’єднань;
передавання голосу в реальному часі через Інтернет-протокол (VOIP);
перепродаж телекомунікаційних послуг (наприклад, купівля та перепродаж ємності мережі без надання додаткових послуг).
Закон України від 18.11.2003 року №1280–IV «Про телекомунікації» (далі – Закон №1280) визначає повноваження держави щодо управління та регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами.
Відповідно до п.1 ст.1 Закону №1280 Інтернет - всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв’язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами. Телемережі - телекомунікаційні мережі загального користування, що призначаються для передавання програм радіо- та телебачення, а також інших телекомунікаційних і мультимедійних послуг і можуть інтегруватися з іншими телекомунікаційними мережами загального користування. Телекомунікації (електрозв’язок) - передавання, випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах.
Згідно п.1 ст.42 Закону №1280 діяльність у сфері телекомунікацій здійснюється за умови включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, а у визначених законом випадках також за наявності відповідних ліцензій та/або дозволів.
Частиною 7 ст.42 Закону №1280 визначено вичерпний перелік видів діяльності у сфері телекомунікацій, які підлягають ліцензуванню, а саме:
1) надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку: місцевого; міжміського; міжнародного;
2) надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку: місцевого; міжміського; міжнародного;
3) надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку;
4) надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа – підприємець не може бути зареєстрована платником єдиного податку (зокрема, другої групи) за умови провадження діяльності згідно КВЕДу 61.90 інша діяльність у сфері електрозв’язку.
Управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС в області